Це сталося в шикарному французькому ресторані в центральній частині Сан-Франциско. Ми сиділи за столиком з двома медсестрами-реабілітологами, з якими я працював над випадками тілесних пошкоджень – троє колег вирядилися і сподівалися гарно провести час. Очікуючи на замовлення, медсестра, що сиділа поруч, намастила шматок хліба маслом і почала розповідати історію про свою дочку, при цьому жваво жестикулюючи, що далі, то жвавіше. Раптом у самий розпал розповіді хліб випав у неї з руки, перелетів через стіл, упав на праву щоку другої медсестри і… прилип! (Так буває коли намастити надто багато масла).
Вірите чи ні, та в книзі з етикету ви не знайдете нічого про те, що робити в такій ситуації. Як повівся би справжній чоловік? Дотягнувся через столик і зчистив би масло в неї з обличчя? Запропонував би свою серветку? Або своє обличчя намастив би маслом? Я розгубився.
На щастя, за мить незручного мовчання всі ми щиро розсміялися. Той момент не був би таким комічним, якби був спланований і відрепетируваний. Це було смішно, по-справжньому смішно.
Без сумніву, почуття гумору – це те, що всім нам необхідно мати. (Особливо високопоставленим відвідувачам цього ресторану та зарозумілому офіціантові, які зверхньо дивилися на нас, коли ми голосно реготали).
Почуття гумору – це чудовий засіб, який нам слід застосовувати вдома – не обов’язково створювати веселу атмосферу з допомогою безперервних жартів і ляпів, а так, щоб викликати сміх, нікого не ображаючи. Часто в сучасному популярному гуморі переважає сарказм – різкі зауваження, що принижують гідність інших людей. Такий гумор ображає, тому йому немає місця в наших взаєминах із ближніми.
Почуття гумору спроможне також допомогти нам упоратися з ситуаціями, які нас дратують, руйнують віру у власні сили, засмучують і навіть бентежать. Наступного разу спробуйте над ними посміятися. Зрештою, ми можемо вибирати, як реагувати на них: ми можемо або заспокоїтися і легше ставитися до проблем, або дозволити їм пригнічувати нас. Тож виберемо усміхнутися і переконаємось, що наші проблеми не такі вже й великі, як нам здавалися!
Кумедний випадок стався зі мною вдома декілька років тому. Я нахилився над столом із повним пакетом молока в руці, щоб дотягнутися і налити молока в горня одного з моїх дітей. Однак пакет вислизнув у мене з руки, впав, і молоко почало заливати стіл. Картина розгорталася, наче в уповільненому режимі: на мить нас паралізувало гіпнотичне «буль-буль-буль» молока, що витікало. Поки наш мозок збагнув, що сталося, майже все молоко витекло. Ця ситуація мене розсмішила, і всі ми засміялися. (Не кажучи вже про сніданок без молока.) До сьогодні «татове велике розливання молока» залишається дорогоцінним спогадом в історії нашої сім’ї.
Хочете щиро посміятися? Згадайте курйозні моменти зі свого життя і зі власної ініціативи насолоджуйтеся сміхом. У мене це спрацьовує! Якщо ви можете посміятися з себе, тоді ви швидше за все вмієте управляти своєю гординею…, що є дуже добре! Бог любить нас, навіть коли ми потрапили в незручне становище.