Святе ім’я «Бог»
Про те, як Бог об’явив Мойсеєві Своє ім’я, знаємо зі Старого Завіту. Але без знання єврейської мови не зрозуміємо його значення: «Я той, що є».
Кожний народ має свої загальновживані слова, які замінюють ім’я Ягве: Deus, Bog, Gott, Dieu, God… Євреї в повсякдень вживали слово Адонай.
Ім’я «Ісус» ми вважаємо святим. З шаною вимовляємо ім’я Богородиці та святих. Робимо зауваження, коли хтось вимовляє ці слова без пошани. У колишньому Радянському Союзі слово «Бог» писали з малої літери. Коли від Солженіцина вимагали, щоб він у своєму творі писав його з малої літери, він відповів:
– Я швидше відмовлюся друкувати цей твір, ніж погоджуся на таке приниження.
Вимовляння імени Божого без потреби
Без шани і зі злими намірами вживають Боже ім’я в прокльонах, блюзнірстві, кривоприсяганні. Неналежно вимовляє Боже ім’я той, хто просить у молитві про покарання ворогів або кривдників. Бог – це Добрий Пастир, Який прагне не покарання, а навернення людини. Боже ім’я зневажали фарисеї, а сьогодні це чинять їх послідовники, які моляться тільки задля того, щоб це помітили інші. Не шанують Божого імени й ті, чия молитва подібна до такої: «Господи Боже, мусиш мені допомогти, бо інакше я взагалі не буду молитися». Молитва повинна бути покірною: «Господи, Ти ліпше знаєш, що мені потрібно».
Боже ім’я зневажали воїни, котрі з написом «з нами Бог» на прапорах загарбували чужі землі.
Чимало людей без потреби вживають такі вирази: «Бог мені свідок», «Бог зна що», «О Господи, що ти зробив», «Клянуся Богом»… Здебільшого ці слова вимовляють бездумно, без злого наміру, зі звички, тому це не вважають гріхом. Однак християни не повинні бездумно та без потреби промовляти Боже ім’я.
Гарні звичаї
Натомість до гарних звичаїв належать привітання «Слава Ісусу Христу!», «Дай, Боже, щастя!», вживання «Спаси, Боже» замість звичного «Дякую» або ж побажання для тих, хто подорожує, «З Богом».
Уживання слова «Господь»
Чому ми часто вживаємо слово «Господь» замість Бог чи Ісус? Наприклад, на початку Божественної Літургії диякон промовляє «В спокої Господеві помолімось», а не «В спокої Богові помолімось».
Це походить ще від ізраїльтян, котрі, як вище зазначали, вживали замінні слова, щоб не зневажити імені «Ягве». Найчастіше це було слово Адонай, що означає Господь.
У III-II столітті до Різдва Христового ізраїльтяни переклали Старий Завіт на грецьку мову. Цей переклад називають Септуаґінтою, бо, згідно з традицією, його виконали сімдесят учених. У ньому слово Адонай перекладено як Киріос, що теж означає Господь. До VII століття християни користувалися Септуаґінтою. Тому слово Господь стало синонімом слова Бог.