Підтримані милосердям

Одна річ – завітати на бейсбольний стадіон, а інша – там залишитися. Дехто з Вас може подумати: «Гаразд, милосердя може мене перетворити на християнина, але як таким залишитися». У цьому вся заковика. Молитися, прийняти Божий дар милосердя, а потім зберегти свою покору понад годину – це одне. Але що робити наступного тижня, коли дружина і діти забудуть прибрати за собою, коли керівник докоряє за помилку колеги, коли сусідський собака гавкає півночі – як залишатися милосердним у таких випадках?

По-перше, потрібно пам’ятати про початкову ціну, яку Бог заплатив за Вас – не менше, ніж життя Свого Єдинородного Сина. Бог не заклав ферми заради вашого спасення. Він віддав Своє тіло і кров.

Якщо Бог віддав Свого Сина, то, гадаєте, Він поскупиться на щось інше?

Милосердя не лише рятує, а й, як сказано в Біблії, нас підтримує. Божа обіцянка вічного життя включає в себе пропозицію життя іншої якости. Ісус каже: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали»[1]. Псалмопівець запитує: «Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?»[2]

Я намагався пояснити цю ідею своєму синові: «Тоде, це виглядає так. Бог вирішує купити нам автомобіль. Причини для цієї покупки немає, Він просто хоче зробити нам подарунок. Гадаєш, Бог буде вагатися з вибором? Я так не думаю! Він скаже: “Будь певен, там хороше стерео. Люк? Звичайно. Шкіряні сидіння? Чому б і ні? Я хочу вразити цього хлопця!”»

Я не знаю, чи таке пояснення запало в душу Тодові, але він часто просив розповісти цю історію про автомобіль і чудове стерео!

Це саме те, що апостол Павло каже в Посланні до Римлян 8:32: «Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?»

Не бійтеся приймати милосердя, а тоді топтатися на одному місці, докладаючи людських зусиль. Якщо Бог приймає нас, то одночасно і підтримує. Він не вагатиметься ні в чому. Ми всі матимемо все потрібне для життя в покорі і відданості.

Безглузді вчинки милосердя

Дозвольте мені висловити останню думку. Ми багато говорили про зміни завдяки отриманому милосердю, проте зараз я хочу сказати декілька слів про революційний аспект милосердя, виявленого з нашого боку. Ми дуже добре вміємо бути справедливими: «Ти вдарив мене, а я дам здачу». Інколи в доброму настрої ми можемо бути трішки милостивими: «Ти вдарив мене, а я вдарю тебе з меншою силою». Проте Ісус хотів би, щоб ми більше проявляли випадкове, так зване обурливе милосердя.

В Євангелії від Матвія (20:1-16) Ісус розповідає притчу про господаря, який найняв працівників для роботи весь день на винограднику. Потім господар повернувся і найняв робітників пізніше вранці, потім в обід і навіть після обіду. У кінці він найняв тих, які попрацювали лише годину.

Коли закінчився робочий день, господар заплатив усім однаково. І люди, які працювали весь день, сказали: «Зачекай. Ти ж повівся з нами нечесно!»

А господар відповів: «Хіба? Коли Ви просили мене про роботу, я обіцяв Вам оплату за весь день роботи. Це справедливо. Я дотримався свого слова».

Вони повинні були погодитися. Він вчинив бездоганно. «Гаразд, гадаємо, все було чесно, – визнали вони. – А як щодо хлопців, які працювали лише годину?»

Господар відповів: «Я лише хотів проявити випадкове, безглузде милосердя. Я хотів зробити для них таке, що б змусило їх бігти додому до дружин і кричати: “Ти не повіриш, що зі мною трапилося! Я працював лише годину, а мені заплатили за весь день. Це неймовірно. Давай веселитися!”»

Якщо ми ставимося до інших справедливо, то поводимося водночас і чесно. Ми не збираємося глибоко зворушувати один одного. Якщо ми зрідка будемо милостиві з іншими, то внесемо тепло в наші стосунки. Але це не всі зміни, що відбудуться з нами.

Однак кожного разу, коли ми виявляємо випадкове, безглузде милосердя, то можемо відкрити новий вимір життя. Якщо ми прощатимемо комусь те, що могли б легко використати проти нього; якщо ми візьмемо боргову розписку і напишемо «Повністю оплачено» (ті самі слова, які Ісус написав на списку ваших гріхів); якщо ми скажемо людині: «Я хочу звільнити тебе від цього, так само, як і звільнили мене», то відкриємо для себе силу та істинність милосердя.

Ось у чому випробування: іноді віддавайте свій час іншим – як нещодавно порадила одна самотня мама з моєї церковної спільноти. Жінка сказала: «У мене лише пару тижнів відпустки – і знаєте, що я збираюся зробити? Це найбожевільніший вчинок у моєму житті. Я збираюся провести тиждень, будуючи дім для іншої самотньої матері з Домініканської Республіки разом із нашими міжнародними місіонерами».

«Чому Ви це робитимете?»

«Якби Ви знали, як Бог змінив моє життя, то б зрозуміли».

Віддайте комусь частину свого таланту чи грошей. Здивуйте когось незвичайним подарунком.

У храмі ми співаємо: «Дивовижне милосердя, як приємно звучить воно, бо врятувало такого негідника, як я», але чи це усвідомлюємо? Але чи відкриті ми цьому милосердю, яке є обурливим у своїй пропозиції та вибуховим у своїй силі змінювати життя людей?

Чи відкриєте Ви свої серця і приймете милосердя з його багатством, довершеністю і прощенням? Ви зробите це? Чи дозволите Ви йому очистити своє серце і душу та зробити Вас більш люблячими? Чи присвятите себе випадковим, безглуздим вчинкам милосердя, які змусять когось бігти додому з вигуком: «Ти не повіриш!»?

Сподіваюся, так. Тому що Боже милосердя є справжнім і Ви будете вражені змінами, які воно може забезпечити.


[1] Івана 10:10

[2] Псалом 116:3

Попередній запис

Дар милосердя

Наступний запис

Брак відданости