Тіло є частиною людської особи. Втрата тіла – це порушення цілісности особи. Святий Тома Аквінський навіть каже, що в потойбіччі до воскресення мертвих навіть блаженні, які перебувають поруч із Богом, але без тіл, позбавлені тієї цілісности. Ми в надзвичайній тузі, бо не можемо сприймати смерть, як визволення душі. Тіло не є капсулою, вмістилищем, машиною, механізмом, інструментом на службі душі. Воно є матеріяльним організмом, який одержує від душі свою форму й життя. Отож ми є нашими тілами. Душа надає тілу форму, тобто буття, структуру, життя, зростання й функціонування. Та ми не знаємо, як вона зможе існувати без тіла. Єдина відповідь – Бог. Справді, душа більше залежна від Бога, свого Творця, аніж від тіла. Це єдине пояснення того, як існують мертві. Покидаючи своє тіло, ми поринаємо в Божу вічність, і так наша душа зможе існувати навіть без свого тіла. Однак ми будемо ніби позбавлені нашої особистої повноти аж до воскресення, бо ж не матимемо тіла, яке є природним виразом нашої душі.
З цього приводу в об’явленнях святих є щось дуже цікаве. Я, звичайно, не кажу про воскреслого Христа. Однак в історії Церкви є випадки об’явлення святих, об’явлення тілесного. Хоч святі й не мають тіла, та не можуть об’являтися людині на землі інакше, як тілесно. Тож Бог дає їм тілесну видимість, щоб вони могли нам показуватися, і щоб ми могли спілкуватися з ними за допомогою чуттів.
Це показує, як нам потрібен тілесний вимір у стосунках з іншою особою. Навіть якщо та особа – святий. Бо ж спілкування святих із мертвими нормальним чином відбувається лише в молитві й вірі, тобто в невидимому. Ось чому, до речі, будь-які спіритичні спроби людини, тобто викликання мертвих через посередництво живої особи, стола, чи іншого предмета є глибоко супротивним Божому порядку. Тільки Бог може надати мертвому його тілесного вигляду, щоб той міг себе проявити, якщо Бог вважає, що це добре. Однак ми в жодному разі не можемо викликати когось із них, чи вступати з ним у медитацію через неминуче магічне посередництво. Спілкування зі святими є сферою віри. Інколи Бог може дозволити, щоб воно набуло чуттєвих ознак, та тільки Він може це робити, а не ми.