1 книга Самуїлова 31
Війна між филистимлянами та ізраїльтянами тривала далі. Филистимський цар знову зібрав велике військо і повів його на Ізраїля. Почувши про це, Саул зібрав своїх воїнів і виступив проти ворогів. Три сини царя – Йонатан, Авінадав та Малкі-Шуя – як сміливі воїни та захисники своєї батьківщини також пішли зі своїм батьком попереду війська.
Відбувся дуже запеклий бій, в якому филистимляни почали перемагати. А на чийому боці був Господь? Ми з вами пам’ятаємо, що коли народ Божий відвертався від Господа, тоді Бог дозволяв ворогам нападати на євреїв. Так сталося й цього разу. Євреї припинили служити Своєму Богові, тому Він не допоміг їм у цій війні.
Під час одного з боїв ізраїльтяни почали тікати, навіть мужній Саул із синами. Филистимляни погналися за ними і вбили трьох синів Саула, а самого царя смертельно поранили.
Коли Саул відчув, що не може далі тікати, тоді він сказав зброєносцю: «Я помираю і боюсь, що мене в такому стані захоплять вороги і знущатимуться наді мною. Візьми свого меча і заколи мене». Чи повинен був слуга послухатися прохання Саула і вбити його? Ні в якому разі! Господь заповів для всіх людей на землі: «Не вбивай!»
Зброєносець злякався і відмовився вбити царя. Тоді Саул узяв меча і сам упав на нього. Меч прошив тіло царя наскрізь і він помер. Чи правильно вчинив Саул, позбавивши себе життя? Ні, адже життя кожній людині дає Господь, тому самогубство – це великий гріх. Саул повинен був молитися Богу і чекати, щоб Він Сам дав або зцілення, або смерть. Коли Саул убив себе, його зброєносець теж упав на свого меча і помер. Поганий приклад Саула і слугу затягнув у гріх.
Филистимляни ще довго гналися за ізраїльськими вояками і вбивали їх. Наступного дня вони піднялися на пагорб, де відбувалася битва, щоб подивитися, скільки загинуло ізраїльтян. Серед убитих знайшли і Саула з його трьома синами. Як же зраділи вороги, що вбили могутнього царя і його спадкоємців! Для вояків убити царя ворожого війська – це особлива заслуга. Тому вони відсікли Саулову голову, взяли його обладунки і зброю та й відіслали ці трофеї до свого краю.
Оскільки филистимляни були поганами, то вони приписували свою перемогу допомозі їхніх ідолів. Через це всю зброю Саула було покладено до одного з ідольських капищ, а тіло царя вороги повісили на мурі Бет-Шану, щоб бачили усі жителі краю.
Ось такою безславною стала смерть царя Саула.
ЗАПИТАННЯ:
- Хто був із Саулом у поході на филистимлян?
- Що сталося з синами Саула?
- Як помер Саул?
- Що зробили филистимляни з мертвим Саулом?