Добрими батьками можна бути лише тією мірою, якою ми є батьками для себе самих, коли ніжно пестимо дитину, якою ми були, коли приймаємо досвід минулого, перетворюючи травми дитинства на джерело життєдайної енергії. Саме так змінюється саме поняття виховання.
Виховувати не для того, щоб задушити частину особистости дитини, а для того, щоб сприяти цілісному розвитку особи.
Виховувати означає відкрити дитині її ж особистість, емоції та серце… Її неповторність та унікальність.
Виховувати означає поважати іншого за те, ким він є.
Батьки повинні сприяти психодуховному зросту дитини так, щоб на світ вийшла її справжня природна особистість.
Саме тому батьки повинні бути особами, які йдуть шляхом психодуховного зросту, шукачами сенсу, мандрівниками духа.
Жорстокий дорослий був дитиною, яку часто били.
Дорослий, який не вміє любити, був дитиною, яку не любили.
Дорослий, який має занижену самооцінку, був дитиною, яку не цінували.
І навпаки, спокійний дорослий був дитиною, яку виховували в спокійній атмосфері.
Дорослий, який може зрозуміти та пробачити, був дитиною, яку пробачали.
Дорослий без комплексів був вдячною дитиною, яку підбадьорювали та цінували.
Той, хто навчився бути батьком і матір’ю для себе, не боїться самотности.
Він створив у собі місце, де завжди знайде силу жити та відповідально ставитися до життя. Він убив відчуття неповноцінности, безпорадности та неадекватности.
Він не відчуває жодної потреби володіти іншими чи маніпулювати ними.
Лише той, хто почувається невпевненим, слабким, шукає назовні те, чого не може знайти всередині себе.
Звичайно, страждання та психологічні травми дитинства залишають глибокі шрами, але вони можуть також надати зміст і значення нашому дорослому життю.
Відродитися не означає усунути, але зрозуміти і прийняти себе.
Необхідно вміти віддалитися від страждань.
Необхідно вміти пробачати.
Але пробачає тільки той, хто зміг віддалитися.
Зростати означає постійно оновлюватися.
Живитися навіть стражданнями і невдачами.
Опрацювати належним чином наше болісне дитинство можливо лише завдяки чутливості та прагненню жити.
Адже навіть емоції, які сягають корінням нашого дитинства, можна змінити та преобразити.
Наприклад, відчуття гніву по відношенню до когось із батьків залишається таким без змін лише за умови, що ми цього хочемо.
Щойно ми переосмислимо це наше відчуття і зрозуміємо, воно одразу ж втратить свою силу і поступиться іншим позитивним відчуттям, дозволяючи нам таким чином відродитися переображеними.
Декалог Б
- Не використовуйте ваших батьків, щоб виправдати свою невпевненість.
- Не засуджуйте ваших батьків.
- Якщо зауважите в батьків якийсь недолік, скористайтеся цим для того, щоб не наслідувати його в майбутньому.
- Будьте незалежними і будьте творцями вашого життя.
- Будьте покірними і безкорисливими.
- Вмійте співчувати.
- Служіть, а не вимагайте, щоб служили вам.
- Завжди кажіть тільки правду.
- Будьте невинними, а не наївними.
- Не бійтеся висловити те, що відчуваєте у своєму серці.