Карлос Волс, іспанський священик, що працює в Індії, розповів одну з моїх найулюбленіших історій. Одного разу, коли він їхав велосипедом милою сільською місцевістю, раптом усвідомив дивну тишу, що зависла в повітрі. Здавалося, природа зупинилася, наче в очікуванні чогось. Відчуваючи небезпеку, він зупинився, зліз із велосипеда і озирнувся довкола. Раптом він зрозумів причину зловісної тиші. У низькій траві звивалася кобра із піднятою передньою частиною тіла із розпущеним каптуром і висунутим язиком. Карлос розпізнав напрямок погляду змії.
Він був зосереджений на гілці куща зовсім неподалік, на якій сиділа маленька пташка, цілковито паралізована. Він пише:
“Я колись чув, що змії чинять так із птахами. А в той день я це побачив. У пташки були крила, але вона не могла злетіти. Вона мала голос, але не могла подати звуку. Вона сиділа завмерши, наче заморожена чи загіпнотизована. Змія усвідомлювала свою силу і зачарувала її. Жертва не могла утекти, незважаючи на те, що їй належало ціле небо”.
Карлос вирішив втрутитися. Він зрушив повітря, розмахуючи руками, щоб зруйнувати гіпнотичний вплив змії. Він вигукував щось і зрештою його зусилля принесли результат. Кобра неохоче опустилася на землю і зникла в траві. Місцевість знову ожила своїми голосними звуками. Також і пташка, звільнившись від паралічу, відчула знову крила і полетіла. Вона віднайшла свій голос і заспівала знову.
Ця історія є потужною притчею. Багато людей у наш час відчувають подібне, немовби паралізовані гіпнотичним поглядом змії. Дехто знерухомлений страхом, або депресією, або розчаруванням чи іншими негативними почуттями. Дехто перебуває в пастці деструктивної поведінки або узалежнення. Інші виконують всеможливі духовні практики – моляться, читають Святе Письмо, ходять до церкви, проте великою мірою відчувають, що зайшли в глухий кут у своїх взаєминах з Богом. Як наслідок, подібно до цієї маленької пташки, вони стають паралізованими. Вони прагнуть нової свободи. Вони мають крила, але не літають. Вони мають голос, проте не співають. Можливо, вам відомо, що я маю на увазі.
Якщо ви почуваєтеся паралізованими подібно до цієї маленької пташки, у Біблії є хороша новина. Бог хоче звільнити нас. Проте є важлива передумова. Ми маємо хотіти продовжувати мандрівку. Мандрівку змін, ризику і послуху. Ось головна думка історії про зцілення в п’ятій главі Євангелія від Івана. Одного суботнього дня Ісус прийшов до купелі при Витесді в Єрусалимі. Це було місце, де хворі, сліпі і криві збиралися в надії чудесного зцілення. Ісус помітив паралізованого чоловіка, який там лежав тридцять вісім років. Проте замість відразу зцілити його, як Він зробив це з багатьма іншими, Ісус запитав його: “Хочеш бути здоровим?”
Таке ж запитання Бог ставить нам, коли ми опиняємося в той чи інший спосіб у паралізованому стані. Чи справді ми хочемо бути здоровими? Це неочікуване, провокативне запитання кидає нам виклик. Воно відразу привертає нашу увагу. Чи справді ми хочемо жити без паралічу? Перш ніж ми поспішимо з відповіддю, поміркуймо над тим, що означає це запитання.