Чи наша недовіра та зневага в ставленні до циганів є гріхом?

«Коли ми дивимося на циганів як на жебраків або шахраїв, то це можна назвати негативним стереотипом. Ми не повинні йому піддаватися. Люди, які приїжджають з Румунії жебрати до нашої країни, ставляться до цього як до роботи», – роздумує о. Станіслав Опоцький.

Коли ми дивимося на циганів як на жебраків або шахраїв, то це можна назвати негативним стереотипом. Ми не повинні йому піддаватися. Люди, які приїжджають з Румунії жебрати до нашої країни, ставляться до цього як до роботи. Там царює бідність. За зароблені в нас гроші вони повертаються додому, щоб там допомогти своїм родинам. Це їхній спосіб виживання, бо в нас мало хто візьме їх на роботу. Якби в них не було такої потреби, вони не жебрали б.

Однак не можна через призму погорди та недовіри дивитися на увесь народ. А так дуже часто буває, і це гріх. Я розумію, що часом ми почуваємося ошуканими, але не можна керуватися лише цим відчуттям. Вони – теж люди, яких створив Господь. Цигани переважно також є християнами. У них є своя специфіка та оригінальна культура.

Роми бачать, що ми погано до них ставимося. Вони бачать, що люди стороняться їх, намагаються надійніше сховати свої гаманці. Я знаю одну здібну дівчину-циганку, вона нещодавно закінчила навчання у виші, однак не змогла знайти роботу… А все тому, що вона – циганка. У розмовах роми зізнаються, що почуваються гіршими. Яке свідчення культури і віри ми їм даємо?

Цигани часто виїжджають з Польщі до Англії. Там до них нормально ставляться. Вони відчувають цю відмінність у ставленні до себе. Чому ми не могли б їм допомогти? Спробуймо переламати свої стереотипи. Це група, якій загрожує суспільний бойкот. Чимало циганів якось дають собі раду, але багато хто з них живе в патологічній бідності. Такими людьми не можна погорджувати, їм треба допомогти вийти з цієї ситуації. Проявімо до них любов. На світі є приблизно 100 священиків та монахинь циганського походження, і це викликає радість.

Попередній запис

Чи копіювання з інтернету – це гріх?

Наступний запис

Чи віра в забобони – це гріх?