Любов і співчуття Ісуса до людей виявлялися в чудесах, які Він творив. На початку Його служіння ми бачимо, як Він вздоровлює всяку недугу і всяку неміч між людьми (Мт. 4:23). Це не означає, що Ісус залишав по Собі ланцюг безхворобних зон, але Він зцілив безліч людей, зокрема й тих, хто страждав на сліпоту, глухоту, органічні розлади, параліч і біснуватість. Проказа вважалася за тих часів невиліковною хворобою, хворі на неї ставали соціальними ізгоями, яких слід було уникати будь-що. Проте, коли один прокажений звернувся до Нього по допомогу, Ісус простяг йому руку і зцілив єдиним доторком (див. Мк. 1:40-45). Іншим разом Він зцілив одразу десятьох прокажених (див. Лк. 17:11-19). Принаймні тричі Він воскрешав мертвих: юну дочку Яіра, що був старшим синагоги (Мт. 9:18-19, 23-26); юнака, чиє тіло вже несли на кладовище (Лк. 7:11-17), та Свого особистого друга на ім’я Лазар, який помер і був похований вже чотири доби (Ів. 11:1-44).
Чудеса, які Він творив, не обмежувалися лише фізичним зціленням. Його першим записаним чудом було перетворення води на вино на весіллі (див. Ів. 2:1-12). Маючи перед Собою 5000 зголоднілих людей, Він нагодував їх усіх п’ятьма хлібами й двома рибками (див. Мт. 14:13-21). Пізніше Він нагодував 4000 сімома хлібами й кількома рибками (див. Мк. 8:1-21). Коли Його учні потрапили в сильну бурю на Галілейському морі та мало не потонули, Він заспокоїв вітер і хвилі єдиним словом (див. Лк. 8:22-25). Було ще безліч інших чудес, про які ми не маємо письмових відомостей. Євангелія від Івана закінчується такими словами: «Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!» (Ів. 21:25). За деякими підрахунками, Ісус за один день творив більше чудес, ніж їх було здійснено за 1000 років старозавітної історії. Хай там як, Його чудеса свідчили не лише про Його могутність, а й про любов, співчуття й доброту. Чому ж тоді саме хрест судився Людині, життя Якої було присвячене служінню іншим і супроводжувалося такими чудесами?