Я проілюструю шлях відповідальности та бажань, які закликають людей відмовитися від праведности.
Цікаво поспостерігати за жінками та чоловіками, що не витримали і схибили через грішні бажання. Дуже рідко такі люди раптово поринають у позашлюбні стосунки чи починають жити по-іншому. Навпаки, вони дуже повільно крокують до цього, ретельно все обмірковують (Дивіться рисунок).
Спочатку людина навіть не усвідомлює: вона робить щось не так. Поштовхом може стати сніданок із секретаркою, який триває на тридцять хвилин довше, ніж звичайно. І чоловік, і жінка, якщо треба, виправдовують свої дії. Адже майже весь час обговорювали роботу. Але обоє знають, що не ділова розмова є причиною відчутого збудження. Відхилення від шляху праведного життя починається з флірту. Пізніше того самого дня секретарка дає чоловікові документи, а той, у свою чергу, ніжно торкається її рук. Нічого страшного в тому немає. Ще нічого поганого не зробили. Але це перші кроки відступу з шляху відповідальности. Якщо зараз не зупинитися, то ситуація лише погіршиться. Крім того, такі стосунки блискавично розриваються, а почуття згасають дуже повільно. Зрештою, любовна афера, зумовлена довшим сніданком, переростає в пристрасть, що не відповідає праведному життю. Отже, розрив є неминучим.
Лише здається, що Том чи Марта несподівано ідуть із дому, залишають дружину чи чоловіка, дітей, роботу.., але вони обмірковували всі за і проти тижнями.
Тепер ми розглянемо дуже важливе питання. Що стається з людьми, які потурають своїм бажанням? Чи насправді після цього всього все чудово? Майже ніколи! Я спостерігав за тими, хто зійшов із шляху відповідальности, і зробив дуже цікаве відкриття: вони знову встановлюють для себе інші правила праведного життя! Трава завжди зеленіша з іншого боку паркану, але її все одно потрібно косити. Рано чи пізно задоволення від позашлюбних розваг зникне. Люди мусять повернутися на роботу. Романтичні почуття не триватимуть вічно. До нового захоплення швидко призвичаяться, як у випадку з колишніми чоловіком чи дружиною. Все помітнішими стають недоліки, і партнери починають сваритися. Ось що вбиває захоплення. Сексуальні стосунки поступово втрачають свою винятковість, адже більше не сприймаються як щось нове. Часом їх немає взагалі. Але найбільш важливо те, що чоловік та жінка зрештою думають про задоволення матеріяльних потреб, готування їжі, порядкування в будинку, сплату податків, і виринають ті самі колишні егоїстичні потреби. На жаль, після зникнення захоплення люди змушені знову спускатися з неба на землю.
Що робити після усвідомлення: друга спроба на шляху до праведного життя є нестерпно важкою? Я, як і ви, знаю чоловіків та жінок, що впадають у крайнощі, марно шукаючи тривалішого сексу та насолоди. Тоді залишають чоловіків та жінок, а ті почуваються відкинутими, не потрібними та не коханими. Тоді виховують маленьких діток, які палко бажають любови батька чи матері.., але так її і не знаходять. Все, що залишається в таких чоловіків та жінок у старості, – це декілька невдалих спроб побудови стосунків, зіпсоване життя та вороже налаштовані діти. Ось що про це каже Святе Письмо: «Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть» (Як. 1:15).
Наше гуманне суспільство усвідомлює болючі наслідки розлучення і пропонує різноманітні «рішення» для проблемних сімей. Одна з таких порад є найнікчемнішою в історії людства: запровадити в праведне життя правило, що узаконює зраду. Такий підхід до шлюбу описали Нена та Джордж О’Нейл у книзі «Вільні стосунки в шлюбі». Вони пропонують чоловікам та жінкам дозволяти спати своїм половинкам із іншими, не вбачаючи в цьому нічого страшного. Навіть Нена та Джордж О’Нейл визнали за декілька років: така ідея не спрацьовує. Вони зігнорували той факт, що одружені ревнуватимуть. Хто би міг подумати?
Дік Гобсон про це сказав краще, коли написав до журналу «Лос-Анджелес»:
«…наш характер сформовано, і ми не здатні від нього так легко відмовитися. Зміна зовнішности і соціяльних звичаїв може сприйматися як небезпечна ілюзія змін. Тепер ви кажете нам, що секс – це добре, і його повинно бути багато. Чому ж ми не діємо? Бо все ще живемо внутрішніми стандартами, це перешкоджає сприйняттю сексуальної революції»
Повернемося до графіків. Якщо ми не здатні узаконити невірність у шлюбі, може, легше викорінити її з праведного життя. Джон Ф. Вайтейкер написав «Власний шлюбний контракт», нікчемний, як і «Вільні стосунки в шлюбі». Розробку було надруковано в одному жіночому журналі під заголовком «Декілька сучасних порад для молодих пар, які збираються одружуватися». Вайтейкер запропонував контракт, який був би підписаний та засвідчений зацікавленими сторонами. Якщо ви зможете прочитати новинку без обурення, то ви зовсім інша людина, ніж я. Зацитую деякі пункти:
- Я розумію, що немає нічого вічного; що немає абсолютних гарантій і що потрібно жити СЬОГОДНІ.
- Я не можу тебе ощасливити чи позбавити щастя, але я можу ощасливити себе. Моє щастя буде символічним запрошенням для тебе приєднатися до мене в щасті, радості та любові.
- Я запроваджу свої правила, і всі рішення залежатимуть виключно від мене.
- Я відмовляюся вірити, що є єдина людина, здатна мене ощасливити.
- Коли я погоджуюся з можливістю робити те, що хочу, то я є вільним (вільною)…
- Оскільки я розумію, що ми не можемо бути всім один для одного, то поважатиму і цінуватиму твоє право на спільні справи та розваги з друзями та співпрацівниками.
- Я розумію, що життя сповнене і болю, і радості, і усвідомлюю неминучість періодів, коли нам буде потрібно розлучитися на деякий час. [Зауважте: автор не каже: «Якщо нам буде потрібно розлучитись»]. Я мушу думати в першу чергу про себе і тому згідний відмовитися від кожного, кого люблю, хіба тільки ця людина помре першою.
- Я буду любити, поважати та шанувати (але не підкорятися тобі), поки хтось із нас не передумає чи не захоче відпочити один від одного протягом року до закінчення терміну цього контракту.
- Не очікуй, що я прийматиму тебе таким (такою), яким (якою) ти є, коли ти більше не приваблюватимеш мудрістю чи не піклуватимешся про свій інтелектуальний розвиток.
- Не очікуй, що я прийматиму тебе таким (такою), яким (якою) ти є, коли твоя зовнішність більше не приваблюватиме і коли ти не піклуватимешся про своє тіло.
- Я ставитиму в усьому на перше місце себе. Якщо я відчуватиму задоволення та не буду голодним, то випромінюватиму радість, любов та піклуватимуся про тебе.
- У мене будуть власні гроші, власність, і я залюбки поділятиму їх із тобою.
- У разі виникнення проблем я спершу враховуватиму свої почуття, а тоді холоднокровно вирішуватиму все з тобою, керуючись раціональністю.
- У мене є неподільне право на приватне життя, однак я не обманюватиму тебе ні словом, ні ділом і завжди ділитимуся з тобою всім важливим для наших стосунків.
- Я не фліртуватиму з іншими, якщо тобі це неприємно. Сподіваюся, що ти розумітимеш мене та захоплюватимешся мною як чоловіком (жінкою).
Контракт має визначені терміни. В одному з пунктів вказано: «У день закінчення контракту ми або його поновимо, або переглянемо договір; або ми припинимо перебувати разом, розійдемося і залишимося друзями і кожен піде своєю дорогою окремо».
Чи це є тією привабливою основою, на якій ми повинні будувати шлюб? Автор вважає, що цей контракт – спосіб побудови праведного життя, але щойно одружена пара в разі його дотримання відразу відмовляється від такого шляху. І можу вас запевнити: чоловік і жінка не залишаться разом надовго. Найбільший недолік такого підходу – підривання основ сексу та шлюбу, які роблять нас «одним тілом». Так само, як «вільні стосунки в шлюбі», підхід спричинить лише біль для тих, хто довіриться такій безбожній філософії.
Профілактика зради
Як можна жити праведним життям і одночасно принижувати інших членів сім’ї? Що пропонує християнська віра? Ліками від цього, як я намагаюся довести в книзі, є скерувати принади життя з огляду на праведність. Розумієте, чим більше ви боїтеся відповідальности, тим відчутнішими стають голоси, які збивають з пантелику. Для зменшення ризику їх появи нам варто дбати про свій шлюб. По-перше, кожна подружня пара повинна відшукати час на задоволення. Чоловіки та жінки мають вирушати на побачення принаймні раз на тиждень, не беручи з собою дітей. Також потрібно разом присвячувати час спорту: тенісу, гольфу, плаванню, катанню на ковзанах чи чомусь іншому.
По-друге, кожні чоловік та жінка повинні зберегти вогонь романтики в стосунках; це можна робити за допомогою любовних записок, сюрпризів, вечері при свічках та спонтанних подорожей на вихідні; є ще багато інших можливостей.
По-третє, пари повинні залишати час та сили для повноцінних сексуальних стосунків. Змучені тіла передбачають змучений секс. Потрібно виявляти творчий підхід до фізичного аспекту стосунків.
По-четверте, найкращими є ті шлюби, де і чоловік, і жінка розвивають самоповагу один в одного. Коли переважає руйнівний чинник у стосунках, це трагічно. Я ніяковію в компанії жінки та чоловіка, які намагаються принизити та образити свою половинку. У шлюбі можна задовольнити егоїстичні потреби, і ніщо так не допомагає зблизити та зміцнити сім’ю, як взаємна повага.
Але хто є відповідальним за появу в сім’ї радости? Знову ж таки, за моїми спостереженнями, більшість жінок просто чекають, коли їхні чоловіки схаменуться і перетворяться на лідерів у сім’ї. Жінки хочуть це зробити, але самі не здатні. Ця гра створена для двох.