Як не помилитися?

У мене в родині суцільні розлучення, тому я не хочу одружуватися. Чи маю я рацію?

Не думаю, що ти проти шлюбу як такого, ти лише остерігаєшся розлучення. І це велика різниця. Можу уявити, що у твоєму серці й надалі живе прагнення повністю довіритись іншій людині й отримати такий самий цілковитий дар від неї. Але численні нещасливі подружжя, котрі тобі довелося побачити, вселяють цілком зрозумілий страх, що подружня любов для тебе недосяжна. Та не треба боятися.

Хай як чудово ніколи не одружуватися й жити самотнім чи богопосвяченим життям, варто поглянути уважніше на причини, що спонукають тебе відмовлятися від подружжя. Кожне покликання – це виклик, кожне потребує відваги, любові та самопожертви. Бог може покликати тебе до життя в подружжі й просити, щоб ти довірилася Йому, незважаючи на всі невдалі шлюби, котрі пройшли перед твоїми очима. І саме через низку розбитих сімей у твоїй родині Бог, можливо, має у Своїх планах розірвати цей ланцюг з твоєю допомогою – заради майбутніх поколінь. Немає жодних підстав думати, що ти підеш дорогою своїх батьків, якщо дійсно наважишся жити в любові, щоб і твої діти йшли вже твоїми слідами.

Якщо ми прагнемо, щоб наше майбутнє подружнє життя було досконалим, маємо вже зараз закладати підвалини любові. На превеликий жаль, більшість людей, здається, набагато більше часу приділяють приготуванню до весілля, ніж до життя в шлюбі. Починаючи сьогодні працювати над собою і власним життям у самодисципліні, ти зможеш закласти надійний фундамент любові, яка триватиме ціле життя.

Мушу пояснити, що маю на увазі, говорячи про підготовку. Навчаючись у старших класах школи, я не рахував, скільки часу в мене займають тренування з бейсболу. Одного разу пополудні я зробив добрих тридцять вісім підходів до машини, котра подавала м’ячі, – усього мав відбити 684 швидкісні подачі! Коли я закінчив, у мене боліла спина, а на долонях утворилися криваві пухирі, та я не звертав на це уваги, адже був час серйозного тренування. Можеш сказати, що це були «виснажливі» тренування і що я мав би звільнити себе від них, та все було інакше. Я мав перед собою мету. І коли я, вже студентом, почав грати в університетській команді і навіть гадав, що осягнув цю мету, саме тоді й почалося справжнє тренування. Ми тренувалися шість або навіть сім днів на тиждень по кілька годин (не враховуючи самих матчів). Без цього було не обійтися, якщо ми хотіли мати успішний сезон.

Шкода, але чимало молодих пар, готуючись прожити життя разом, приділяють цьому менше часу, ніж ми тренуванням з бейсболу. Щоб добре відтренувати відбивання, я мав спостерігати за подавальником і вкладатися в його траєкторію. Тож коли хочемо, щоб наше подружжя було щасливим, мусимо вправлятись у чеснотах, що зміцнюють його, – смиренні, служінні, чистоті, чесності, надійності тощо. Тому вже зараз починай плекати у своєму житті ці чесноти – і твоя певність любові, здатної пройти крізь ціле життя, зростатиме разом з ними. А якщо Бог волітиме обрати тебе для іншого, ніж подружнє життя, покликання, ти приймеш Його волю з миром у серці, знаючи, що не острах, а прийняття іншого покликання – почутий голос Бога, за котрим ти пішов, – змушують тебе відмовитися від життя в подружжі.

Яку роль під час знайомства має відігравати фізична привабливість? Чи не належить цінувати особистість більше, ніж зовнішність?

Багато людей помилково вважають, що мають розвивати стосунки з певною особою через те, що вона їх дуже приваблює. Усіх нас вабить красиве, та це не значить, що маємо бігти за кожною гарною людиною, яку побачимо. Адже навіть у подружжі відчуватимеш враження, яке справляє привабливість іншої людини – іншої, ніж твоя друга половина. Та не варто вважати, що такі відчуття є знаком згори – покинути свого чоловіка чи жінку.

Відчувати потяг через привабливість – чудова річ, і я б не радив укладати шлюб тій парі, котра його не переживає. Такою є наша натура, такими учинив нас Творець. Та коли жінка виходить заміж лише через сильний фізичний потяг або чоловік не одружується через те, що не може знайти християнської версії ляльки Барбі, то це вже проблема. Не наша справа очікувати від інших досконалості. А якщо ми все ж бажатимемо шукати її, то проблема не в інших, а в нас. І тоді нам, мабуть, варто підкоригувати пріоритети, щоб кохання нас не оминуло. Як казав один чоловік: «Боже, поможи чоловікові, що не одружується, доки не знайде ідеальної жінки, а ще більше поможи йому, якщо він її таки знайде»[1].

Книга Приповістей навчає: «Золотая сережка в свині на ніздрі – це жінка гарна, позбавлена розуму» і «Краса – то омана, а врода – марнота, жінка ж богобоязна – вона буде хвалена!» (Пр. 11:22; 31:30). У цих віршах не сказано, що привабливість є недоброю, а про те, що інші речі, а саме особистість і духовність іншої людини, є важливішими. Коли краса зів’яне – а зовнішня краса відцвітає – із чим залишимося? Краще поставити собі це запитання тепер, а не потім. Подивися на дідуся чи бабусю свого майбутнього супутника життя. Тепер додай внутрішні якості свого обранця (обраниці). Чи справді можеш сказати, що хотів би прожити з цією людиною все життя? Відповідь мала б бути ствердною. Простіший спосіб перевірити свої почуття – уявити себе сліпим. Тепер спитай у себе, чи настільки ж привабливою залишається та, інша, людина.

Стосунки стоятимуть на тому фундаменті, котрий ми самі обираємо. Коли двоє людей будують стосунки на фундаменті задоволення, їхні стосунки триватимуть саме стільки, наскільки того задоволення вистачить. Якщо в основі – зовнішнє враження, то, коли воно мине, стосунки минуть разом з ним. Тому, оскільки фізична краса й хвилювання, котре вона здатна викликати, швидко запаморочують наш розум, маєш пересвідчитися, що в тебе є гідні приклади й авторитети, котрі здатні попровадити тебе в правильному напрямку.


[1] Parrott. Saving Your Marriage Before It Starts, 68.

Попередній запис

Чи дійсно – це та сама людина?

Наступний запис

Знайомство і одруження