Івана 18:12-23; Марка 14:53-65
Воїни зв’язали Ісуса і повели до первосвященика. Оскільки Ісусові вороги не мали ніяких підстав арештовувати Його, окрім своєї власної злості та заздрощів, то треба було знайти хоч якусь зачіпку, тому первосвященик Анна запитав Ісуса про Його вчення та учнів. Ісус відповів: «Я ніколи не ховався, а навчав явно у синагогах і в храмі, де збираються юдеї. Ти можеш запитати у кожного, хто чув Мене, вони розкажуть, чому Я навчав. А таємно Я не навчав».
Цієї ночі в первосвященика зібралося багато книжників та фарисеїв, які чекали на арештованого. Коли вони почули, як відповів Ісус, то один із присутніх підійшов до Христа і вдарив Його по щоці: «Як Ти смієш так говорити з первосвящеником?!» Якби ж та людина тільки знала, Кого вдарила… А що зробив всемогутній Ісус? Він міг би сказати лише слово, і всі присутні були б мертві. Але Ісус знав, що всьому цьому повинно було статися – Він був смиренним Агнцем Божим, Який призначений у жертву за гріхи. Тоді Господь прямо запитав: «За що ти вдарив Мене? Якщо Я щось зле сказав, то вкажи Мені, що саме. А якщо – добре, то чому ти Мене б’єш?»
Первосвященик Анна нічого не зміг знайти проти Ісуса, тому відіслав Його до первосвященика Кайяфи, де зібрався синедріон, тобто юдейський суд. Юдеям вкрай потрібно було знайти якусь провину в Ісусі, тому вони шукали тих свідків, які могли б звести наклеп на Христа. Дуже багато було фальшивих свідчень, але вони ніяк не сходилися між собою. Дехто кривосвідчив проти Ісуса: «Я чув, як Він сказав, що зруйнує наш храм і за три дні його збудує». Але таких свідчень було недостатньо, щоб заподіяти Ісусу смерть.
Цілу ніч первосвященики та фарисеї марно шукали Ісусову провину, гідну смертної кари. Вранці первосвященик не витримав і сам запитав у Христа: «Чому Ти нічого не відповідаєш тим, хто свідчить проти Тебе?» Ісус мовчав, як робив це протягом усієї ночі, вислуховуючи неправдиві свідчення.
Коли первосвященик звернувся до Нього зі словами: «Заклинаю Тебе Богом Живим: скажи нам, чи Ти Христос, Син Божий?» Лише тоді Ісус відповів: «Я».
Хвиля злих радощів захлеснула всіх присутніх – нарешті! За таке богохульство Ісуса можна убити! Первосвященик розірвав свій одяг на знак обурення, вигукуючи: «Навіщо нам свідки? Ви чули зневаження Бога, чи як вам здається?» Всі тільки цього й чекали. Якби римляни не заборонили юдеям побивати камінням людей, призначених на смерть, то вони негайно б це зробили з Ісусом.
Але тепер вирок виносив римський управитель Юдеї – Понтій Пилат. До нього на світанку і повели юдеї Христа.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому первосвященик Анна запитав Ісуса про Його вчення й учнів?
- Як Ісус відреагував на удар священика?
- Що відбувалося в домі первосвященика Кайяфи?
- Чому всі зраділи, коли Ісус підтвердив, що Він – Божий Син?