1 Коринтян 6:12-20 – У чому призначення тіла?

«Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно. Їжа для черева, і черево для їжі, але Бог одне й друге понищить. А тіло не для розпусти, але для Господа, і Господь для тіла. Бог же й Господа воскресив, воскресить Він і нас Своєю силою! Хіба ви не знаєте, що ваші тіла то члени Христові? Отож, узявши члени Христові, зроблю їх членами розпусниці? Зовсім ні! Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? Бо каже: Обидва ви будете тілом одним. А хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним. Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла. Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що Божі вони!»

Я знав одного студента, який ніколи не бачив необхідності купити викрутку. Замість неї він зазвичай використовував пару ножів, що були в нього, маленький і більше; і коли вимагалося щось розгвинтити або пригвинтити, він чудово справлявся з цим за допомогою цих двох ножів.

Для ножів, звичайно, таке використання не виявилося на користь: врешті-решт вони сильно зігнулися і їх було майже неможливо застосовувати за призначенням. А одного прекрасного дня, при спробі розкрутити туго закручений гвинт, лезо ножа не витримало і розламалося на три шматки. Відлетівши, один з шматків здорово пошкодив руку хазяїна ножа. До таких неприємних наслідків часто призводить експлуатація тієї чи іншої речі не за призначенням.

Цей фрагмент послання – цілком присвячений темі законного застосування нашого тіла. Павло говорить тут щось гідне уваги. З його слів стає ясно, що вади на ґрунті сексу були однією з серйозних проблем, що існували в Коринті. Він починає своє міркування з того, що наводить дві приказки, популярні серед коринтян, які, ймовірно, деякими членами церкви вживалися для того, щоб виправдати свій образ поведінки.

Він цитує першу з них і дає з її допомогою відповідь, що запам’ятовується на всі часи. (Християнським наставникам непогано б відмітити собі цю методику настанови: узнати якісь крилаті фрази, які людьми часто використовуються не зовсім у правильному плані, і застосовувати їх у своїх відповідях, що запам’ятовуються, на ті чи інші питання). «Усе мені можна»: я вільно творча в чомусь людина, я можу робити усе, що мені заманеться, а суворими моральними принципами нехай керуються інші… Звучить дуже сучасно, чи не так?

Що чудово, Павло не намагається спростовувати зміст самої приказки, адже йому краще за багатьох інших відомо, що, зокрема, юдейський Закон вже не має абсолютного значення для християн; більше того, християнству до певної міри співзвучний сенс цієї приказки. Проте є два принципи, які з метою зберегти рівновагу вимагається одночасно мати на увазі. Усе, у певному розумінні, мені можна, але не все може піти мені на користь. Ви можете застосовувати ніж як викрутку, якщо хочете; ви навіть можете використати для цього ложку; але тоді не чекайте, що, коли настане час обідати, столове приладдя буде в повному порядку для використання їх за призначенням. Особливо тому, що християнство є сфера свободи, дуже важливим є те, щоб ніщо не могло мене обмежувати: ні мої бажання, ні мої звички, ні культурне середовище, в якому я перебуваю, з його ледве помітним впливом і навіть часом натиском, що змушує мене визнавати певні стереотипи поведінки. Павло покладає відповідальність у справі вибору того чи іншого способу життя особисто на кожного християнина, і тепер кожен з нас повинен для себе вирішити, що дійсно «сприяє» його християнській вірі і свободі, а що з його справ і звичок позбавляє його цієї свободи і руйнує віру.

Друге прислів’я явно використовувалося деякими для того, щоб виправдати свою аморальність, «Саме так усе і має функціонувати – їжа для черева і черево для їжі», – сказав би хтось з них і, виходячи з цього, продовжив би – «секс для тіла і тіло для сексу». Павло, зі свого боку, і не заперечує, що Бог створив дітородні органи для вживання їх за призначенням, він рішуче відкидає, що таким призначенням є для них безладні сексуальні зв’язки. У наступному розділі він говоритиме особливо про шлюб; але спочатку йому потрібно було  очистити для цього шлях за допомогою спростування того погляду, що будь-який тип сексуальних стосунків однаково прийнятний.

Павло робить це, відкриваючи своїм читачам задум Божий відносно наших тіл, і з цієї миті ми можемо бачити, як він починає наводити тут думки, які тим або іншим чином будуть присутніми в усьому іншому тексті послання аж до вчення про воскресіння тіла в розділі 15. Так яке ж призначення в тіла?

Належати Господові! – от Павлова відповідь. Це дещо спантеличує. Згідно з Павлом, виходить, що взаємини християн зі своїм Господом носять не «просто» духовний, але і фізичний характер; звичайно, тут немає і тіні натяку на сексуальний характер цих стосунків; мається на увазі, що Ісус хоче встановити з нами контакт і діяти через нас як у цьому, так і в майбутньому житті. Адже (в. 14) Бог воскресив Господа Ісуса і врешті-решт воскресить і всіх нас теж; таким чином, виходить, що тілесне життя теж дуже багато означає. Воскресіння тіла продовжує залишатися таємницею; у нас немає адекватних понять, щоб навіть приблизно описати, що станеться в самому кінці (15:51). Але можна сказати ясно, що тоді повністю буде явлений взаємозв’язок між нинішнім тілом і майбутнім. Тобто те, що ми робимо, знаходячись у цьому земному тілі, матиме наслідки (і це буде не просто якась абстрактна винагорода чи покарання) для того життя, яке настане.

У в. 15-17 ця думка розвивається в одному особливому напрямі: чи допустимо, щоб чоловіки-християни, користуючись своєю «християнською «свободою», зверталися до послуг повій. (Проституція в ті часи часто була пов’язана з язичницькими культами, але в даному випадку могла матися на увазі проституція і найзвичайніша, що, поза сумнівом, мало місце в таких великих портах, яким був Коринт.) Замість простого наказу того, що дозволене і що заборонене, Павло прагне до того, щоб християни самі обдумали і вирішили для себе ці питання. Адже якщо ви встановлюєте для якоїсь людини ті чи інші правила, то навряд чи є надія, що вона буде їх довго виконувати. Але якщо ви навчите її мислити по-християнськи, то тим самим відкриєте для неї можливість вирішувати самій і робити правильний вибір.

Основний же момент у цьому пасажі послання – те, що коринтяни як християни належать Ісусу, ви, каже Павло, є частиною Його «тіла» (детальніше він міркує про це в розділі 12). Ця єдність у Дусі, яка може бути поставлена під загрозу або навіть пошкоджена, мабуть, через ганебне «тілесне» єднання. Ви не можете одночасно належати і Христу, і повії, і як ми вже могли бачити в попередніх фрагментах, не існує у світі такої речі, як випадковий сексуальний зв’язок. Те, що здійснюється у сфері ваших сексуальних стосунків, відноситься до всієї вашої особи, а не до одного з проявів. Те, що ви являєте собою і здійснюєте як християни, стосується всієї вашої сутності, а не тільки вашої «духовної» складової.

Висновком (в. 18) з усього вищесказаного є наступне: коли ви стикаєтеся із спокусами сексуального плану, то не потрібно намагатися проявляти жодної стійкості чи мудрості, щоб здолати їх. У такій ситуації треба лише одне – тут же усуватися від цього. Можливо, Павло тут думав про Йосипа з історії, яка описана в Бут. 39:6-12, що втік з будинку відразу ж, як тільки дружина його хазяїна спробувала спокусити його переспати з нею. Кожній людині буває зрозуміло, коли вона раптом опиняється в подібній ситуації. Книга, яка може принести користь і радість одній людині, може стати спокусою для другої. Також йде справа і з журналами, відеофільмами та інтернет-сайтами. (Існує, природно, величезна кількість книг, фільмів та ін., які створюються з єдиною метою, – викликати сексуальне збудження і таким чином привернути покупця; усе це можна назвати проституцією на відстані.)

Останній аргумент Павла звертає нас до засадничих християнських істин, до Духа і до хреста. У 3:16-17 він пише, що церква – це новий Божий Храм; у цьому ж фрагменті він стверджує, що Храмом є також і кожен окремий християнин. Основне значення Храму полягало в тому, що Бог таємничим чином перебував у ньому; у додатку до християнського життя можна сказати, що тепер Бог перебуває серед вірних Йому, Він є присутнім у кожному християнинові Своїм Святим Духом. Якщо ви християнин, то це не означає, що ви перебуваєте в Дусі тільки тоді, коли молитеся і проявляєте якусь іншу «релігійну» активність; Дух із самого моменту Його прийняття через віру мешкає в християнинові, як у своєму домі. Ви можете, звичайно, «засмутити» Святого Духа (як Павло попереджає про це в Еф. 4:30); але ви не в змозі просто попросити Його залишити вас, коли ви почуваєте себе негідними Його присутності.

Ви ніколи не перестанете бути тими, за кого, щоб «купити», заплатили дуже високу ціну. Павло однозначно, кажучи про сплату ціни, має на увазі хрест, на якому Ісус заплатив повну ціну шляхом віддачі Свого власного життя, Своєї власної крові, щоб зробити вільними людей на кшталт нас з вами, звичайних грішників, що заплуталися у своєму житті, грішників і великих, і малих. Якщо ви купили дорогу книгу, то напевно не станете виривати з неї аркуші для складання на них списку того, що потрібно купити в магазині, або не писатимете на краях сторінок непристойні слова. Якщо ви заплатили купу грошей за новий прекрасний будинок, то, думається, ви не розфарбовуватимете його вхідні двері і стіни, щоб зобразити там усілякі безглузді графіті. Так само і ті, хто був «куплений» за неймовірну ціну, повинен утримувати себе в порядку і чистоті і намагатися жити відповідно до свого становища. «Прославляйте Бога в тілі своєму»; іншими словами, вчиться жити таким людським життям, яке б було прославлянням Бога, за образом Якого ви і створені, і чий абсолютно унікальний образ – Його Син Ісус, помер для того, щоб звільнити вас від усього, що може перешкодити вам у тому, чим Він жадає бачити вас.

Попередній запис

1 Коринтян 6:9-11 Спадкоємці Царства Божого – чи ні

Наступний запис

1 Коринтян 7:1-7 – Життя в шлюбі