Твердження, що в небі керує Бог, є досить банальним. А втім, це правда. Там, де є небо, завжди керує Бог. Або точніше, там де є небо, там є Бог. Для повноти правди скажемо також: там, де є Бог, там є небо!
Панування Бога має особливий вимір лагідности. Колись матусі, бабусі чи тітоньки лякали своїх дітей Богом (сподіваюся, що це вже остаточно відійшло в минуле), кажучи: «Не роби так, бо Бозя бачить!». Так, ніби Бог не має іншої роботи як тільки приглядатися до дурниць, яких на землі, хоч греблю гати. І так несподівано Бог перетворився на Великого Брата, який порозставляв камери навколо кожного нашого дня і ночі, щоб записувати наші вчинки і в найменш відповідний момент витягнути їх зі свого архіву з тріумфальним вигуком: «Поглянь, що ти наробив!». Це дуже образливий образ Бога. Образливий на двох рівнях. По-перше, сам Бог нагадав нам у Святому Письмі, що Він панує над світом і над нами з великою розсудливістю:
Та Ти – Владика сили, судиш ласкаво і провадиш нас вельми дбайливо, бо коли тільки захочеш, – можеш (Муд. 12:18).
Завдяки цьому Він завжди терплячий і лагідний, дозволяючи нам зростати і не призначаючи покарання за провини. Бо ж якби Бог так квапився бути деспотом, то хто б із нас пережив дитинство? Тоді з’являються різні думки, зокрема ті, які Його ображають. А Він же нічого поганого нам не вчинив! По-друге, суттю Божої влади є не сила, а любов. І то така сильна й водночас ніжна, що не лежить тягарем на людині. І при цьому немає нічого прекраснішого, ніж послужити Тому, хто чогось від мене прагне. Адже Бог не наказує, Він висловлює прохання, яке на небі спасенні і небесні духи виконують надзвичайно охоче. Ту дивну Божу владу розуміє кожна людина, яка любить. Коли хтось служить людині, яку любить, то це дивовижним чином не обтяжує, а становить джерело радости. Праця, яку ми в це вкладаємо, є не втомою, а ентузіязмом. Тому ми шукаємо подальшу можливість продовжувати цей шлях, бо він приносить радість, викликає щастя завдяки щастю іншої людини. Так само є в небі. Безконечна Божа влада – це ніщо інше, як зв’язок любови й щастя. Сповняти Божу волю означає реалізувати любов. Це приносить щастя. А коли ми говоримо про небо, пам’ятаймо, що це щастя гідне неба.
Трактування Бога як злісного Великого Брата з камерою і записником – це велика помилка. Адже так поводиться сатана. Він спокушає нас і стежить, щоб у найменш відповідний момент пригадати нам наші гріхи і слабкості. Спершу він пригадує їх нам самим. Як же часто саме таким чином, через постійне нагадування про колишні провини, він зв’язує душі, щоб вони не могли свідомо пережити Боже прощення і, незважаючи на милосердя, ще більше наблизилися до стану розпачу. Таким чином він звинувачує нас також перед самим небом. Якби не Боже милосердя, людина жодним чином не могла б протистояти цьому обвинувачеві. У Книзі пророка Захарії є чудові слова, які ілюструють сказане. Таким чином Бог пояснює, хто насправді є обвинувачем, а хто – нашим захисником.
«І показав Він мені Ісуса, великого священика, що стояв перед лицем Господнього Ангола, а сатана стояв по правиці його, щоб противитися йому. І сказав Господь сатані: Господь буде картати тебе, сатано, і буде картати тебе Господь, Який вибрав Собі Єрусалима! Чи ж він не головешка, що вціліла від огню? А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола. І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: Здійміть з нього цю брудну одежу! І сказав він йому: Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні. І він сказав: Нехай покладуть чистого завоя на його голову! І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв» (Зах. 3:1-5).
Отож, сенс Божого діяння – у милосерді. Воно одягає нас у чисті шати завдяки нашому жалю за гріхи. Зодягає нас також в одежу щастя, дозволяючи нам брати участь у любові Бога, Його славі і царюванні. Тож коли ми представляємо Бога як когось такого, хто стежить і мститиме, то чи не говоримо ми радше про сатану? Адже то його влада базується на насиллі й безумовному підпорядкуванні. Саме його влада викликає неспокій і постійний страх перед гнівом вищого за єрархією. А щоб висловити свою ненависть, сатані достатньо вже того, що Бог кликав цю людину до спасення. Саме диявольська влада є водночас прагненням безумовного панування над душею і величезною ненавистю. Саме його влада відбирає будь-яку можливість ухвалювати рішення.
Незважаючи на те, що Бог у небі є Першим, Він завжди говорить до Своїх творінь такі слова: для тебе, для тебе… для тебе Я створив світ, для тебе Я став людиною, для тебе Я помер на хресті, для тебе приготував небо… для тебе це все. І святі розуміють цю мову, відповідаючи Богові: для Тебе ми тут є.
У пеклі панує зовсім протилежний настрій. Сатана і йому подібні знають лише одне: для мене!
У небі владу має Бог, і здійснює її з любов’ю.