«…Стоїте в однім дусі, борючись однодушно…» (Фил. 1:27).
Якщо завдання матері полягає в тому, щоб наситити дитину любов’ю, заспокоїти її спрагу тепла й беззастережного визнання, то батько повинен вивести дитину з дому й навчити її жити і боротися у світі. Це батько виводить сина з дому, відкриває перед ним широкий світ, учить його розпізнавати небезпеки й орієнтуватися у світі, захищатися від його несправедливостей, боронити слабких і скривджених. Молода людина отримує світ не лише для того, щоб використовувати його, а й для того, щоб будувати його разом з іншими та робити ліпшим і щасливішим.
Відсутність батька в сім’ї або ж слабкий емоційний зв’язок із ним робить багатьох молодих людей нездатними жити в цьому складному світі, бо їх цього ніхто не навчив. Сьогодні численні страхи хлопців і дівчат зумовлені їхнім відчуттям того, що не зможуть жити в чимраз складніших суспільних, економічних і політичних умовах.
Особливе завдання батька щодо синів полягає в тому, щоб навчити їх мистецтва боротьби. Бо любов, з якої народжується радість життя, вимагає внутрішньої боротьби з власними слабкостями і різноманітними зовнішніми перешкодами, якими сповнене наше повсякденне життя.
Насамперед ідеться про внутрішню боротьбу з власною людською недосконалістю: слабкою силою волі, емоційною нестабільністю, схильністю знеохочуватися, тенденцією до втеч, інтелектуальними лінощами тощо. Крім того, це буде так звана зовнішня боротьба за місце під сонцем: намагання зробити професійну кар’єру, виступи проти несправедливих і маніпулятивних учинків інших, протести проти нечесної конкуренції, несправедливости й обману, відповідальне ставлення до своїх функцій і обов’язків.
Ні внутрішня, ні зовнішня боротьба в жодному разі не є «боротьбою за своє». Це просто боротьба за гідне й чесне життя – як своє, так і своїх найближчих. Живучи у світі, сповненому загроз, чоловік і батько мусить захищати своїх найближчих – дружину й дітей. Батько повинен навчити сина з радістю боротися з власними слабкостями й уміло конкурувати з однолітками. Син має вміти не лише вигравати, а й програвати. Уміння приймати поразки часом свідчить про силу хлопця більше, ніж його перемоги над ровесниками.