Через те, що ми з Ріком часто з’являлися в ЗМІ за останні кілька років, я особисто стикнулася з тим, наскільки спотвореною може виявитися інформація. Здається, що хоч як уважно давати репортерам правдиві факти, в остаточному варіянті статті вони однаково чомусь були переплутані. Ні, я не думаю, що журналісти навмисне вводять людей в оману або з якихось причин схильні писати упереджено; я просто визнаю, що їхня робота нелегка. Через це я з недовірою ставлюся до кожної описаної події чи інформаційного повідомлення, яке читаю, оскільки знаю, що часто вони не зовсім точні.
Біблія не така. Вона цілковито точна, надійна і гідна довіри. Знаючи це, я можу бути певна того, що, читаючи Боже Слово, я дізнаюся істину – підвалини, на яких можу будувати своє життя. Оскільки єдина річ, яка насправді правдива – це Боже Слово, то саме на нього має спиратися наша радість. Його слова повинні стати найвідомішими нам словами.
Не тільки Бог є Богом радости, але й Боже Слово для нас є Словом радости. Але хіба ви не згодитеся з тим, що люди здебільшого вважають Біблію книгою правил та приписів? Їм видається, що коли вони візьмуть до рук Біблію, то знайдуть у ній лише осудження того, що вони чинять неправильно і яких припускаються хиб. Вони вважають її книгою заперечення, книгою смутку і безнадії.
Але я маю чим вам заперечити, фанати статистики. У Новій міжнародній версії Біблії є 545 згадок про радість, втіху, щастя, сміх та веселощі. Тож досить таки великий шмат біблійних віршів розповідає про радість. Ви, мабуть, подумаєте, що принаймні стільки ж розповідають про смуток, біль, сльози і страждання, чи не так? Сто п’ятдесят вісім. Сто п’ятдесят вісім віршів розповідають про смуток. Хіба ж це не приголомшливо? У Біблії майже втроє більше віршів про радість, ніж про смуток. Біблія – це книга радости!
І саме тому один з найкращих способів розважати про характер Бога – це читати й запам’ятовувати біблійні істини про Нього. Я не раз надибувала на біблійні вірші саме тоді, коли мені потрібне було нагадування про Божий характер.
У вересні 2003 року я прийшла до радіолога на біопсію з приводу мамографії, яку мені зробили недавно. Мені, однак, сказали, що грудочка в моїх грудях – це, найпевніше, якась дрібниця. Я ішла того дня, гадаючи, що це лише потрібна формальність, крок, який дозволить виключити будь-які проблеми в майбутньому. Опісля того ж дня я мала летіти в інший штат до батька на уродини.
Коли я лежала на столі в радіолога і лікар сказав між іншим: «Майже напевно рак», мене це ошелешило.
«Що?»
«Он, бачите цю пухлину? Найімовірніше, це рак». І він вийшов з кімнати.
Мій мозок закам’янів. Я хотіла кричати, плакати, хотіла робити все водночас. У той момент, коли я самотужки мала обдумувати слова, які не хоче почути ніхто – «у вас рак», – у моїй свідомості зринув уривок зі Святого Письма: «Він знає мою путь». Коли я лежала там, дивлячись, як темрява огортає мене, до мене вмить долинуло слово Боже: «Я знаю, Кей, в яку путь ти маєш вирушити. Ця темрява не є темною для Мене. Я буду разом з тобою в цій нежданій подорожі».
Того вечора я зазирнула у свою Біблію і дізналася, що це слова зі Старого Завіту (див. Йов 23:10), якими праведник Йов підтвердив свою віру в Бога серед страждань. Раніше я досить часто чула й читала цей вірш, і він спав мені на думку саме тоді, коли я потребувала його.
Я хотіла б сказати вам, що Боже Слово щодня сповнює радістю моє серце. Але іноді це не так. Іноді я забуваю, що Боже Слово приносить мені радість, що Боже Слово правдиве. Єремія каже Богові: «Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого» (Єр. 15:16). Я хотіла б, щоб це щодня було правдою мого життя! Божі слова такі безцінні й дорогі, що коли ми роздумуємо над ними, вони сповнюють наші серця захватом.
У Псалмі 19:8 написано: «Господній Закон – досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа – певне, воно недосвідченого умудряє». Інший переклад того ж вірша звучить так: «Дороги Божі правильні, і вони нас ведуть до радости» («Послання»). У Псалмі 119:111 можемо прочитати: «Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого».
Можливо, ви тільки-но почали читати Біблію і деякі її вірші ще не мають для вас сенсу. Не біда. Потрібен час, щоб осмислити, як Біблія стосується до вашого життя. Щоб почуватися вільною послідовницею Христа і вільно почуватися в Божому слові, потрібно засвоїти культуру, яка дещо відмінна від тої, в якій вас виховано. Спершу маєте враження, що нову мову зрозуміти важко, культурні звичаї здаються трішки дивними, і ви ніколи не певні цілком, що робите правильну річ у належний час! Але все поступово набуває сенсу. І не тільки набуває сенсу, але й приносить велику радість.
Щоб навчитися цінувати Боже Слово і дозволити йому преобразити вас, спробуйте читати Псалом 119 і розважати над користю цього Слова для тих, хто читає, знає і запам’ятовує його. Ця правда лежить в основі нашого життя, і наповнити нею свій розум – це пречудовий спосіб глибоко пізнати Бога.