У пророчих книгах Старого Завіту концепція та розуміння месіанізму (а заодно і месії) зазнало значного розвитку. Свого роду розчарування в надіях на царя-помазаника стало поштовхом до того, що пророки проектують прихід месії в майбутнє. Звичайно, що це відбувалося поступово. З богословської точки зору, такий прогрес дозволив месіанізму утвердити нову модель помазаника.
Пророк Ісая такими словами описує прихід помазаника:
«Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич! Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма. Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров’ю, стане все це пожежею, за їжу огню! Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру» (Іс. 9:1-5).
На відміну від розуміння месії як воїна чи військового завойовника, представленого в Псалмах, Ісая подає нам нову модель месіанізму: месія в пророцтвах Ісаї – це Князь миру, головними характеристиками якого є справедливість та праведність. Згідно з Ісаєю[1], вороги ізраїльського народу будуть розтрощені самим Богом. Таке розуміння месії як мирного спасителя та володаря буде неодноразово висвітлене авторами Нового Завіту та, звичайно, інтерпретоване як пророцтво про месію Ісуса з Назарету. Важливою є переміна від «пітьми» до «світла». Дуже цікаво, що одним із найменувань помазаника в цьому уривку із пророка Ісаї є ім’я «сильний Бог». Месія ототожнюється із самим Богом!
В 722 році ассирійське військо захопило всю Юдею та добралося до Єрусалима. У своєму пророцтві Ісая описує страшну навалу ворога, перераховуючи головні міста, захоплені ассирійським військом:
«Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу. Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів’а. Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають… Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму» (Іс. 10:27-32).
Проте ворог не насмілиться знищити святе місто, бо сам Бог йому не дозволить: «Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені. І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!» (Іс. 10:33-34).
Наступним уривком пророк Ісая пророкує прихід месії:
«І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його. І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього. Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати, але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному. І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!» (Іс. 11:1-5).
Месія вийде із «пня Єссеєвого» або дому царя Давида. Він буде розумним та могутнім, шануватиме Бога та чинитиме справедливість. З приходом цього месії настане нова месіанська ера. В наступних уривках пророк Ісая описує, як вона буде виглядати:
«І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме! А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба! І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки, не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!» (Іс. 11:6-9).
Згідно з цим пророцтвом Ісаї, нова есхатологічна ера буде супроводжуватися відновленням первісного ладу, сотвореного Богом. І люди, і тварини будуть жити в мирі. Творіння буде живитися рослинами, а не м’ясом. Таке бачення – це розвиток богослов’я Старого Завіту, в якому вперше «пояснюється» месіанізм як повернення чи відновлення втраченого райського стану людини. Навіть змій, давній ворог людини, уже не буде ворогом людини. Вся земля буде переповнена знанням Божим.
[1] Історичний контекст написання цього пророцтва – це контекст загарбання Юдеї Ассирійською імперією. Вторгнення ассирійців в Юдею припало приблизно на 732 рік перед Христом. Написання тексту книги Ісаї (перших 39 розділів) припало між 750-700 роками перед Різдвом Христовим.