Чи можу я сказати, що мене тішить почуття цілковитої немочі і краху, яких ви зазнаєте в молитві? Повірте, це не від жорстокосердя, але від переконання, що таке суворе випробування приберігає для вас велику благодать.
Ви маєте значні інтелектуальні і матеріяльні ресурси, ви займаєте керівну посаду, вами захоплюються і вас бояться, вас люблять і підкоряються вам; багато чого і багато хто залежать від вас – і ось у сфері молитви ви безсилі… Ви змушуєте себе прагнути до успіху, але дарма. З вашого листа я дізнаюсь, що «молитва – не для вас», що ви відмовляєтесь від цієї «партії».
Прошу вас, спробуйте ще раз поміркувати перш ніж відмовитися. Час щоденної молитви здається вам втраченим намарне, але хіба це походить не від прихованої відмови прийняти себе бідним, немічним, убогим – навіть якщо це всього лише пів години на день? Молитва ледве почалася, а ви вже поспішаєте повернутися до своєї професійної діяльности, – а може, ви просто прагнете довести иншим, а передусім собі, що ви людина «спроможна», творча, ефективна? Стережіться, аби не улягти одного разу спокусі – підступній, небезпечній, яка здатна відкинути вас до тієї категорії людей, що їх Христос називав «багатими». Багатий-бо – це людина, яка може, яка має, яка є.
Якою необхідною є для вас молитва! У вашому сьогоднішньому житті, де переважає успіх, вона дає вам шанс відкрити ваші обмеження, пережити вбогість – найправдивішу, найкориснішу – вбогість душі. Радійте з того, що вона дозволяє вам повернутись у дитинство – у той час, коли ви багато чого не могли, багато чого не мали, коли ви були залежні від инших, малі і слабкі. У Царстві Божому ніхто не є кимось иншим, як тільки бідною, слабкою дитиною.
Ви повинні більше читати Біблію, щоб відкрити там блаженство вбогих і роздумувати над ним. Я не маю на думці ті кілька рядків у Євангелії, які окреслюються терміном «блаженства». Йдеться про Біблію цілком, яка і є «блаженством убогих». Від першого рядка до останнього вона вивищує їх.
Але важливо також замислитися над словами «вбогість», «вбогий»; їх визначення слід шукати не в словниках, а у священних текстах. У найдавніших з них старо-єврейські слова, які описують вбогого, мають конкретне значення – жебрак, бідак, принижений, вони виражають фізичний стан бідности. З плином століть слова потроху набувають релігійного значення, вони починають виражати радше стан душі, аніж фізичну чи соціологічну реальність. Бідним, убогим називають того, хто смиренно шукає Бога, прибігає до Нього, має страх Божий, служить Йому. Легко, зрештою, побачити, як з часом одне значення змінюється на инше: цілком природно, єврей, який не має грошей, не має праці, який страждає від голоду, якого переслідують можновладці, не знаходячи підтримки в людей, звертається за нею до Бога.
В останні століття перед Христом убогі – «анавим» – це були побожні євреї, які могли володіти або не володіти матеріяльними благами. Поза тим, термін «убогий» підходив їм: вони також перебували в потребі, вони також терпіли голод і спрагу за «втіхою Ізраїля», голод і спрагу Бога. Це до них Христос звертається в Нагірній проповіді: «Блаженні вбогі духом, засмучені, голодні…» (див. Мт. 5:3-12).
Тепер ви розумієте, чому молитва так необхідна для вас? Вона – ці пів години на день – робить вас убогим. Тож будьте блаженним! Розумієте тепер, чому я говорив вам, що ваша неміч у молитві є благословенною? Вона провадить вас до того, щоб відкрити і прийняти не лише вашу неспроможність молитися, але й, що значно важче, вашу неспроможність спастися самотужки. Вона зобов’язує вас прийняти стан жебрака, який покладає надію лише на безмірну любов Бога. Будьте наполегливі, прошу вас, і мир помалу замінить ваше роздратування, і ви навчитеся перебувати біля ніг Господа, щасливі у своїй вбогості. Ви відкриєте нарешті, що молитися – це виставити свою бідність перед Божим поглядом.
При потребі прибігайте до молитви «вбогих» (часто їх називають ще «малими», «смиренними», «зневаженими», «потребуючими»), що її для нас зберіг псалмоспівець.