Святий апостол Павло розрізняє два види Божого храму. Перший називає hieros, що по-грецьки означає місце, де збираються ті, що вірять у Бога, аби прославляти Його, і де Він приймає їх, щоби уділити їм Своєї святости. Другий вид храму апостол називає naos, що з грецької означає місце, в якому живе Божий Дух. Це Його дім, де Він хоче перебувати. Тим домом є людське тіло. Бог захотів вчинити наше звичайне тіло, минуще і зовсім недосконале, Своїм житлом.
У Святому Письмі читаємо, що храмом Бога є ми самі як люди. «Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог» (1Кор. 3:17). Тому кінцева мета Бога – знищення смерти, причини того, що Його храм повертається в порох. Смерть може настати внаслідок вчиненого зла. Тоді ми говоримо про гріх, який веде до духовної смерти. Але так відбувається також тоді, коли ми переживаємо фізичні плоди гріха, тобто тілесну смерть тіла. Тоді це тіло, Божий храм, згідно з наслідками зла, стає порохом, а Божий Дух, відходить туди, звідки прибув (див. Проп. 12:7).
Однак Бог не скупий у Своїй милості і домагатиметься людини в її цілісності, не нехтуючи душу, але й не позбавляючи тіло Своєї благодаті. Тож спасення і небо стосуються також і тіла, вибраного Божого храму.
Спасеться ціла людина з її душею і тілом.