В останній книзі Біблії – книзі Об’явлення чи Одкровення – домінує прослава трисвятого Бога. Саме прослава та хвала є єдиною адекватною відповіддю людини на святість Бога. Особливо у видіннях Івана в 4-5 розділах переважає тема прослави, що неодмінно пов’язана із старозавітними видіннями пророків Ісаї, Даниїла та Єзекіїля. Проте в новозавітному баченні трон та престол займає агнець Божий – святий Помазаник Ісус (див. Об. 5:6).
Святе місто Єрусалим є святим через те, що в ньому перебуває присутність святого Бога. Так само, як у Старому Завіті намет був освячений присутністю Господа, тепер, у видінні святого Івана, Єрусалим освячений присутністю агнця Божого. Сам Бог є храмом для людей: «А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець» (Об. 21:22-23).
Безперечно новим об’явленням Нового Завіту є прихід Ісуса Христа, Сина Божого і Агнця Божого. Так само як пророкував Ісая про народження Еммануїла-Месії, який буде судити, так само і святий Іван сповіщає про прихід Агнця для того, щоби відокремити добро від зла. Божа святість освячує – судить та відокремлює. Євангеліст Матвій наступними словами описує другий прихід Сина Божого:
«Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в’язниці і Мене не відвідали ви.
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в’язниці і не послужили Тобі? Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили! І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя» (Мт. 25:31-46).