6 Християнські чесноти

«Інколи одні церкви прагнуть виключно дарів Духа, інші – плодів Духа. Унаслідок цього одні з них безплідні, а інші – бездарні». Гордон Фі

Писання стверджує, що в Церкви «кожному дається виявлення Духа на спільну користь» (1 Коринтян 12:6,7, пер. Івана Хоменка). Тобто кожен віруючий отримує певний дар Духа для використання на благо всієї спільноти учнів Христових. Списки дарів Духа, які доповнюють один одного, наводяться в кількох текстах Біблії. Причому розбіжності між ними вказують, що жоден із цих списків (навіть, скоріше за все, їх сукупність) не є вичерпними. Ось перелік основних дарів Духа, які згадуються в Писанні:

• говоріння мовами (Дії 10:46, 19:6; 1 Коринтян 12:10,28,30; 14:2,6-11)
• вияснення мов (1 Коринтян 12:10,30; 14:13,27-28)
• пророцтво (Римлян 12:6; 1 Коринтян 12:10,28,29; 14:3-5, 22-25)
• служіння (Римлян 12:7; 1 Петра 4:11)
• учительство (Римлян 12:7; 1 Коринтян 12:28-29)
• апостольство (1 Коринтян 12:28-29; Ефесян 4:11)
• милосердництво (Римлян 12:8)
• начальництво (Римлян 12:8)
• роздавання (Римлян 12:8)
• потішання (Римлян 12:8)
• безшлюбність (1 Коринтян 7:7-8)
• мудрість (1 Коринтян 12:8)
• знання (1 Коринтян 12:8)
• віра (1 Коринтян 12:9)
• вздоровлення (1 Коринтян 12:9, 28, ЗО)
• роблення чуд (1 Коринтян 12:10, 29)
• розпізнавання духів (1 Коринтян 12:10)
• допомога (1 Коринтян 12:28)
• управління (1 Коринтян 12:28)
• благовістя (Ефесян 4:11)
• пастирство (Ефесян 4:11)
• тлумачення Писання (1 Петра 4:11)
• майстерність ремесла (Вихід 31:1-5)

При цьому Писання уточнює: «Є різниця між дарами милости, Дух же той Самий. Є й різниця між служіннями, та Господь той же Самий. Є різниця й між діями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе» (1 Коринтян 12:4-6). Тобто множина дарів Духа пояснюється різноманіттям служінь та дій, які творять діти Божі. Але мета їх усіх одна – принести плід Духа. «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість» (Галатів 5:22, 23). «Плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді» (Ефесян 5:9). «Плід ваш на освячення» (Римлян 6:22). У всьому різноманітті проявів це – один і той самий плід, тому що Дух, Господь та Бог – Один і Той же. Але хоч плід і один, його, відповідно до Писання, може бути багато: «Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви… Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої» (Івана 15:5,8).

У посланнях апостола Павла наводяться кілька списків різних проявів цього плоду (Галатів 5:22-23; Римлян 14:17, 15:4-5; 2 Коринтян 6:4-10; Ефесян 4:2-3, 32; Колосян 3:12-17; Филип’ян 2:2-3). Жоден із цих переліків також не є повним або вичерпним. Але з усіх них очевидно, що проявами плоду Духа є те, що традиційно називається чеснотами. Таким чином, християнські чесноти є не просто результатом вправляння в праведності, а проявами плоду Духа. У Христі Бог не лише закликає віруючих до благочестивого життя, але і наділяє нас силою Духа, яка дозволяє приносити потрібний плід.

Цікавий результат дає зіставлення частоти згадування чеснот (проявів плоду Духа) в апостольських посланнях (див. табл. наприкінці розділу).

Як належне сприймається те, що християнською чеснотою, яка згадується апостолом найчастіше, є любов. «А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!» (Колосян 3:14). «Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується… А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!» (1 Коринтян 13:8,13). Однак часто залишається поза увагою, що другою вищою чеснотою, яку апостол разом із любов’ю згадує частіше за все, є… довготерпіння!

Любов – абсолютна нескінченна чеснота, яка має рівну цінність і в цьому, і в майбутньому житті. Довготерпіння – тимчасова чеснота, яка необхідна громадянам Небесного Єрусалима, які тимчасово проживають на території вже переможеного Вавилона. Яків, брат Господній, пише щодо цього: «Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування, знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість. А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали» (Якова 1:2-4).

Християнські чесноти є проявами єдиного плоду Святого Духа, і взаємопов’язані. Вони включають у себе всю різноманітність аспектів етики, втілюючи і характер, і мету, і наслідок, і принцип, і цінність. «Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя, а в благочесті братерство, а в братерстві любов. Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа» (2 Петра 1:5-8).

Чесноти в посланнях Павла

(Галатів 5:22-23; Римлян 14:17, 15:4-5; 2 Коринтян 6:4-10; Ефесян 4:2-3, 32; Колосян 3:12-17; Филипян 2:2-3)

Зміст