Ми вже наголошували на важливості свідчення Оригена, який писав про те, що перші християни виганяли бісів не тільки з людей, але й із будівель, предметів і тварин. Враховуючи необхідність вироблення нової термінології, резервуємо вислів «диявольські напади» власне для тих виявів впливу злих духів, що стосуються не лише людей, але й місць, предметів і тварин.
Ми входимо у сферу, яку важко назвати новою, адже в усі часи різні народи визнавали й боролися з цією формою зла. Утім необхідно врахувати дві реалії:
1) У цій сфері допоміжним є лише особистий безпосередній досвід, оскільки практично ніхто в це не вірить. Будь-який екзорцист засвідчить, що у своїй практиці мав випадки, в які він ні за що б не повірив, якби це не трапилося з ним особисто. Тож не варто дивуватися масовому невірству. Передусім йдеться про церковне середовище, про брак підготовки якого в цій галузі ми вже говорили.
2) Неможливо заперечити того, що в цьому питанні на порядку денному дуже багато помилок, непотрібних страхів, не говорячи вже про справжні манії. Ми повинні все це врахувати, щоб не повірити, наприклад, у літаючих ослів.
Як зазвичай, почну зі Святого Письма, особливо з тієї його книги, яка дуже символічна для ізраїльтян і надзвичайно повчальна й актуальна для всіх часів і народів – Книга Виходу. Хочу особливу увагу приділити десяти карам єгипетським. На це в мене дві причини.
По-перше, необхідно звернути увагу, що Мойсей в ім’я Господа і чаклуни силою диявола можуть чинити однакові речі. Дуже часто ми бачимо абсолютно однакові випадки, але завжди потрібно з’ясувати першопричину. Я вже говорив про це і повторюю ще раз: у деякі речі можливо повірити лише після того, як побачиш їх на власні очі. Наведу приклад. Перша кара – вода перетворена на кров. Багато моїх друзів екзорцистів бачили в різних будинках, навіть нещодавно збудованих, із сучасними системами водопостачання, як із крана текла кров, а не вода. Я згадував подібний випадок у моїй попередній книзі, коли два відомих професори з Університету Падуї, які саркастично спостерігали цей феномен, набрали повне відро цієї «крови», в яку явно не вірили. Коли ж було проведено аналізи, які засвідчили, що це людська кров, вони так злякалися, що більше вже ніколи не поверталися до того будинку. Я бачив багато раціоналістів, атеїстів і священиків, які поводилися подібно: спочатку іронічне невірство, а згодом неймовірний страх.
Книга Виходу описує другу, третю і четверту кару як нашестя жаб, комарів та мух, які переповнили доми єгиптян. Можна також додати до них восьму кару – нашестя сарани. Мені дуже часто розповідали, та і я не раз бачив на власні очі, як у будинках раптово з’являлися хмари мух, літаючих мурах, різних дивних комах (скорпіони чи інші незрозумілі представники фауни), які згодом раптово зникали після окроплення освяченою водою чи екзорцизму приміщення.
Книга Виходу також говорить про дивну кару, яка знищувала тварин: це здавався «вельми тяжкий мор» (п’ята кара), і про гнійні чиряки, що вражали людей і тварин (шоста кара). Диявол має владу викликати хвороби: і фізичні, які можна вилікувати завдяки медицині, а також згубні недуги, з якими не впораються жодні ліки, але які минають завдяки різним засобам Божої благодаті, зокрема екзорцизму, який заганяє лікарів у заціпеніння. Дев’ята кара, три дні темряви, може віднайти аналоги в раптових засліпленнях, які на тривалий час позбавляють людей зору й завжди зумовлені впливом зла. Утім це вже випадок диявольських пригнічень, а не нападів.
Будинки, предмети, тварини… Локальні диявольські напади завжди важко діягностувати, та й позбутися їх не так уже й легко. Додам, що в кожного екзорциста в таких випадках є свої методи та засоби, які він використовує згідно з власного досвіду. Це зумовлено тим, і на цьому треба чітко наголосити, що все те, що стосується диявольських нападів, не розглянуто ані в Канонічному Кодексі, ані в требнику, які займаються строго екзорцизмом одержимих осіб. Я вважаю це серйозною прогалиною. З одного боку, це означає, що цим може зайнятися будь-який священик чи навіть мирянин, а з другого – завелика свобода дії дається різним шарлатанам, ворожбитам та магам.
Як «відшкодування» требник серед численних молитов та благословень, що формують неймовірний скарб, який не можна викидати на смітник, пропонує деякі формули, що підходять за конкретних обставин і які ефективно можна використовувати. Наприклад, це молитви освячення домів, шкіл, полів. Ці молитви часто використовують і священики, і екзорцисти. Хтось, окрім освяченої води, використовує ладан чи освячену сіль. Свобода дії – абсолютна. Хоча я і обмежуся власним досвідом та досвідом інших екзорцистів, потрібно пам’ятати, що у випадку диявольських нападів присутність екзорциста не є необхідною. Дієвою може стати літургія, яку відслужив будь-який священик. Окрім того свою ефективність довели молитви, які провели групи мирян.
Коли в дію вступають священики-екзорцисти, зазвичай вони використовують обряд екзорцизму над людиною, який пристосовують під будинок чи місце. Дуже важливо визначити причину, через яку спостерігається злий вплив, і діяти відповідно до цього.
Які причини трапляються найчастіше? Їх багато, але я назву лише деякі з них:
- Якщо в будинку проводили спіритичні сеанси, займалися магією, чи тут був осередок сатанічного культу (ці випадки передбачають найбільші труднощі у звільненні від диявольських нападів).
- Якщо тут було скоєно вбивство чи самогубство. У таких випадках потрібно відслужити достатню кількість панахид.
- Якщо це був дім розпусти; якщо тут жили богохульники, злочинці, наркоторговці; якщо це був осередок зустрічей гомосексуалістів… В усіх цих випадках потрібно багато молитися.
- Якщо було накладено закляття. У такому разі потрібно ретельно дослідити причини закляття та його ціль. Якщо, наприклад, у будинку є якийсь «заклятий» предмет, то необхідно визначити його і спалити: доки предмет залишається в будинку, інші молитви матимуть слабкий ефект. У такій ситуації допомогти можуть самі жителі дому, якщо вони пригадують, що негаразди почалися, коли їм, наприклад, подарували якісь меблі люди, яких вони підозрюють у неприязні. Також корисною є присутність харизматичних або особливо чутливих осіб, про яких ми ще поговоримо.
Я не зупинятимусь на такому явищі, як polter geist (дух, що стукає), адже в таких випадках це пов’язано з конкретною особою, а не з місцем, і це явище швидко минає. Йдеться про природне явище, для лікування якого потрібен психотерапевт. Дуже корисно знати про його причини та наслідки, щоб не плутати з диявольськими нападами. Але це все поверхова схожість, а для розрізнення достатньо досвіду. Це набагато легше, аніж відрізнити психічне захворювання від одержимости.