Інколи здається, що в наших душах нічого не відбувається, що ми духовно інертні. Ми помилково вважаємо, що наше мовчання є духовною бездіяльністю, чи що Бог буває далеким від нас у такий час.
Божа присутність, однак, не складається зі знаків та звуків, які ми можемо розпізнати органами чуття. Коли нас не відволікають беззмістовні звуки, нам легше увійти в наше внутрішнє святилище, щоб шукати Бога і Його наміри для нас. Ми можемо розпізнати, що створені на образ і подобу Бога, і що завдяки Божому запрошенню наше місце призначення – у вічності.
Отець створив як звуки, так і тишу, і те й інше – добре. Тихі дні можуть служити для того, щоб Боже одкровення, записане в натхненному Богом Святому Письмі, пустило глибше коріння в наших душах.
Божі слова мають більше значення для нашого життя, ніж хліб і вода. Коли ми тихі, почуваємось неактивними, тоді можемо живитися роздумами над священними словами Бога. Навіть коли почуваємось висушеними, немов пустеля, Божі слова освіжать наші душі.
Інколи Бог тихо працює над нашими душами, навіть якщо ми цього й не усвідомлюємо. Ми маємо бути терплячими до Творця, Який готує плани на вічність, готує нове небо й нову землю. Наше завдання – терпеливо чекати в дусі й правді, і в належний час Він розділить з нами Царство Небесне.
Якщо ми попросимо Божої помочі, то зможемо використати тихі дні для того, щоб привести до ладу свій внутрішній світ, адже й він потребує гармонії і цілеспрямованости. Наш вплив на зовнішній світ обмежений самою природою, що, власне, на краще, адже справжнє щастя – всередині нас.
Інколи Дух Утішитель приходить непомітно і несподівано в наш внутрішній світ. Тихо, нечутно наші душі можуть занурюватися в нього, захоплені лагідним, свіжим потоком миру і любови. Христос запевняє нас, що ми можемо розпізнати присутність Духа всередині нас, бо відродилися з води і Духа. У тиші ми інколи можемо відчути діяння любови Утішителя в наших душах.
Ми можемо призвичаїтися до Божої присутности і в активні періоди, і в час затишшя. Маленька дитина, зайнята своїми іграми, і її мама завжди свідомі наявности одне одного, хоча й не весь час спілкуються в той чи той спосіб, навіть перебуваючи в одній кімнаті.
Коли обставини закликають нас діяти і служити іншим, нам потрібно робити це з готовністю. У хвилини спокою, однак, ми можемо насолоджуватися миром і тишею в Божій присутності.
На концерті нам не завжди вдається зосередитися на музиці. Подібно, навколо нас без упину звучить рапсодія Божого творення. Якщо будемо уважними, можемо почути музику і впізнати невидимого Композитора, автора божественної гармонії. Наша участь – наш вибір. Якщо попросимо Його, Святий Дух допоможе нам чути і бачити.
Тихі години і дні є можливістю сприймати Божі дари, які Він щедро роздає тим, хто просить. У такі моменти ми можемо зрозуміти, що Бог для нас – понад усе. Він допомагатиме нам, і не як якась космічна безособова сила, а як люблячий Бог, Який ініціює та вдосконалює нашу віру. Бог складає прекрасний твір у наших душах, твір божественної дружби і любови.