Золотий телець
«І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому. І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене. І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона. І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю! І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа! І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.
А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.
І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані. А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях. І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі! А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу! І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці… І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!… І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох… І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.» (Вих. 32:1-7…15-20).
Перебуваючи в Єгипті, ізраїльтяни були свідками поклоніння бикові Апісу. Можливо, це й навело їх на думку зробити золотого тельця.
Золотий телець символізує гроші та всілякі матеріяльні блага. У всі часи він має незліченних прихильників, котрі танцюють перед ним і б’ють поклони, і, служачи йому, через це служіння часто втрачають чесність, здоров’я, та навіть життя. Він стає для них найвищою вартістю, такою, як секс, ідолом, що займає місце Бога. Італійське оповідання із середньовічної збірки Novellino змальовує те, що відбувається, коли починається це звиродніння.
Пустельник і троє бандитів
Один пустельник зайшов до печери, щоб відпочити. Розглядаючись довкола, знайшов чудовий скарб: скриню із золотом і коштовностями. Злякавшись, вибіг і закричав:
– Я щойно побачив смерть!
Троє бандитів, що проходили неподалік, почули це й питають:
– Отче, де та смерть? Покажи її нам!
Пустельник завів їх до печери і показав скриню. Бандити аж підскочили від радости й кажуть:
– Ти мав рацію. Втікай звідси!
Залишилися біля скарбу. Та як перетягти такий тягар?
– Спочатку нам треба добряче попоїсти і попити, – вирішили вони і послали одного зі своїх до міста за їжею. Двоє залишилися пильнувати скарб.
Той, що пішов до міста, зачарований сяйвом золота, розмірковував:
– У місті спочатку наїмся і чогось вип’ю. Потім куплю їжу для них і підсиплю туди отруту. Так скарб буде мій.
Двоє інших міркували подібно:
– Ліпше ділити скарб на двох, ніж на трьох. Коли повернеться наш спільник, ми його вб’ємо. Тоді скарб буде наш.
Так і зробили, а потім вирішили поїсти. Не минуло й години, як всі троє лежали мертвими біля скрині із золотом. Жага багатства була в них настільки великою, що вони стали її жертвами.
Це середньовічне оповідання має глибоку думку. Подібні випадки часто трапляються. Сумні їх наслідки. Обожнення багатства завжди веде до зла, до кривди і біди людей менш спритних і зарадних.
Гроші та матеріяльні блага добрі самі в собі. Першим людям Бог наказав поратися біля землі, щоб вона давала матеріяльні блага. Вони необхідні до життя. Але Господь теж сказав, що людина має бути господарем матеріяльних благ, а не навпаки. Блага – це не найважливіша мета, задля котрої можна жертвувати життям і кривдити ближніх, ними потрібно ділитися з убогими та хворими.