Томас Едисон провів шість тисяч невдалих експериментів, перш ніж створив справну електричну лампочку. Одного дня молодий журналіст запитав його, чому, попри постійні невдачі, він усе одно пробує створити електричний прилад, який даватиме світло: «Хіба Ви не розумієте, що немає нічого ліпшого за газове світло?». Едисон відповів: «Я не зазнав жодної невдачі, а просто знайшов десять тисяч розв’язків, які не спрацювали».
Реймонд Крок неодноразово пробував досягти успіху в підприємницькій діяльності, поки не натрапив на місцевий ресторан братів Мак-Дональдзів. Після нетривалої співпраці Крок вирішив ризикнути всім, що мав, і викупив у них ресторан. Запровадив у ньому конвеєрні лінії, які вигадав Генрі Форд, і змінив спосіб приготування гамбургерів. Завдяки його зусиллям виникла нова мережа ресторанів, символом якої стали золоті дуги літери «М».
Що сталось би з розвитком науки в XXI столітті, якби Томас Едисон після десяти тисяч невдач припинив експерименти, завдяки яким винайшов електричну лампу розжарювання? Скільки гамбургерів і картоплі фрі оминуло б тебе в житті, якби Рей Крок, попри попередні поразки, таки не став успішним бізнесменом? Вони не бажали миритися з поразками й цілий час шукали нових можливостей, щоб досягти успіху.
Чи хочеш зробити свій внесок у долю цього світу, тобто здійснити те, що задумав Бог? Гадаю, що одними з найбагатших місць на світі є цвинтарі. Адже стільки людей забрали із собою в могилу свій великий потенціял і не написали книжки, не скомпонували музичного твору, не винайшли ліків проти якоїсь хвороби або не вигадали важливого пристрою, бо не змогли подолати свого страху. Дуже багато людей нічого не досягають, бо бояться, що взявшись за щось, наразяться на насмішки й кпини. Страх поразки змушує тебе уникати можливостей, які відкриваються перед тобою.
ЩО ТАКЕ ПОРАЗКА?
Поразка, як написано у Вебстерському словнику, – це «нереалізовані очікування, відсутність успіху, банкрутство або виявлення власної неадекватности». Згідно з цим визначенням, чисельність осіб, що зазнають у житті поразки, дорівнює кількості людей на світі – усім 100 відсоткам!
Ти – людина, а отже, не можеш виключити поразки зі свого життя. Радше треба було б запитати: «Що робитимеш, коли зазнаєш поразки? Коли зруйнуються важливі стосунки? Коли виникнуть проблеми з роботою? Коли не вдасться реалізувати особистих цілей? Чи піддасися страхові й більше не робитимеш спроб досягти успіху?».
Мусиш розпочати боротьбу зі страхом. Якщо не наважишся на це, тебе паралізуватиме сама думка про ризик. Маєш пам’ятати, що навіть зазнавши поразки, не можна піддаватися. Історія свідчить, що поразка може стати катапультою, яка метне тебе в бік успіху.
Наполеон закінчив військовий навчальний заклад із сорок другим результатом із сорока трьох студентів, а потім повів свою армію підкорювати світ. Джордж Вашингтон програв дві третини битв, в яких брав участь, однак, попри примарні шанси, переміг у війні за незалежність. До того, як 1861 року Авраам Лінкольн став одним з найвидатніших президентів Сполучених Штатів, поразок у його житті було значно більше, ніж успіхів. Ось деякі цих невдач:
Поразки Авраама Лінкольна
- 1832 – втрата роботи, поразка на виборах у штаті;
- 1833 – невдача в бізнесі;
- 1835 – смерть коханої;
- 1836 – нервовий зрив;
- 1838 – поразка на виборах голови Палати представників штату Іллінойс;
- 1843 – невдала спроба потрапити до Конгресу;
- 1848 – повторні безуспішні намагання стати членом Конгресу;
- 1854 – поразка на виборах до Сенату;
- 1856 – невдала спроба обійняти посаду віце-президента;
- 1858 – чергова поразка на виборах до Сенату.
Альберта Енштейна викладачі вважали неуком, тож запропонували йому покинути навчання на фізичному факультеті й спробувати досягти успіху в якійсь іншій сфері діяльности. Нині його ім’я – синонім геніяльности. Він прославився як творець теорії відносности й батько атомної ери. Наукове середовище визнало його найбільшим ученим від часів сера Ісаака Ньютона.
Коли думаємо про Джорджа Вашингтона, Авраама Лінкольна або Альберта Енштейна, то здебільшого не згадуємо про їхні поразки. Пам’ятаємо лише про їхній внесок у розвиток світу. Подумай, як змінилась би історія, якби через поразки, яких зазнали раніше, ці люди перестали докладати зусиль і не досягли успіху?
Мусиш зрозуміти, що поразка – це ще не кінець. Біблія каже, що праведний може впасти навіть сім разів, але все одно підніметься (Пр. 24:16). Поразка аж ніяк не означає, що у твоєму житті настав незворотний момент. Завжди можеш почати все знову. Це страх поразки може виявитися смертельним для твоїх життєвих цілей, бо саме він стримує тебе від чергових спроб. Пам’ятай, що поразка ніколи не буває остаточною.
Найліпші бейсболісти не влучають у 70 відсотків м’ячів. Якщо їм вдається досягти середньої результативности на рівні 0,3 або більше, то їх вважають зірками цього виду спорту. Це означає, що на кожну тисячу разів, коли беруть до рук биту й стають навпроти гравця, який кидає м’яча, 700 разів їм навіть не вдається добігти до першої бази. Ці ідеальні спортсмени щодня змушені жити з такою кількістю поразок, яка іншим здалась би просто-таки космічною.
Роджер Банністер, молодий студент-медик з Оксфорду, мріяв про кар’єру бігуна на довгі дистанції. Багато тренувався, щоб досягти якнайліпшої форми. 1952 року взяв участь в Олімпійських іграх, але не зміг перемогти. У жодному із забігів йому не вдалося посісти вищого місця, ніж четверте, тож повернувся додому без медалей. Однак після цієї поразки Роджер Банністер не здався.
Фахівці заявили, що жодна людина не зможе пробігти однієї милі швидше, ніж за 4 хвилини. Попри це, Банністер поставив собі таку мету. 6 травня 1954 року він уперше в історії людства пробіг одну милю швидше, ніж за 4 хвилини (показав час – 3 хвилини та 59,4 секунди). Не слухав оцінок фахівців, які твердили, що це неможливо. Після успіху Банністера інші атлети, надихнувшись його прикладом, теж подолали 4-хвилинний бар’єр.