Чи знаєш ти історію Бенаї зі Старого Заповіту? Він був відомим героєм за часів царя Давида й став одним із найславніших його воїнів. У Біблії сказано, що певного сніжного дня Беная спустився до ями й убив лева. Мав відвагу й не побоявся стрибнути до звіра, битися з ним і подолати його. Це називається відвагою, попри страх!
Коли говоримо, що нам бракує сміливости, тим самим хочемо сказати, що боїмося щось зробити. Однак відвага полягає не в тому, щоб не відчувати й тіні страху, а саме в тому, щоб робити те, чого боїмося. Хтось сказав, що «відвага – це страх, який помолився».
Тієї миті, коли чуєш Божий голос, який каже тобі щось зробити, твоє серце наповнюється вірою. Почуваєшся сильним, наче сталь! Ти почув Божий голос! Однак коли робиш крок віри, зустрічаєш на своєму шляху лева, готового до нападу.
Апостол Петро написав, що всі ми б’ємося з левом: «Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Пет. 5:8). І саме тоді наша хоробрість переплітається зі страхом. Але в цьому немає нічого поганого. Марк Твен сказав: «Відвага – це опір страхові, боротьба з ним. Це не відсутність страху, а контроль над ним».
За наших нелегких часів Бог потребує людей, які матимуть сміливість сказати: «Бог сказав мені це зробити, і я це зроблю!». Навіть якщо мусиш стрибнути в засніжену яму й битися з левом, скажи: «Зроблю це! Не злякаюся й не відступлю, бо знаю, що сказав мені Бог! Можливо, моя відвага переплелася зі страхом, але цей лев не здолає мене. То я переможу його!». Правду кажучи, лише тоді, коли відчуємо страх, зможемо проявити справжню відвагу!
НЕРІВНА БИТВА
Якщо маєш битися з левом, то для цього тобі, мабуть, найліпше вибрати теплий і сонячний день, а не холодну й сніжну пору. Але то не ми вибираємо час битви – робить це наш ворог, – та й узагалі ця битва нерівна. Важко говорити про якусь рівновагу, коли людина б’ється з левом. Цілком очевидно, що лев сильніший і має перевагу, але Бог часто підштовхує тих, хто належить Йому, до нерівної боротьби.
Очевидно, не було жодної рівноваги й тоді, коли Йосафат і його армія марширували назустріч до зубів озброєному сирійському війську, поставивши попереду співаків, щоб прославляли Бога. Найімовірніше, він ніколи не вивчав воєнної стратегії, якої навчають у найліпших воєнних закладах. У будь-якого генерала трапився б інфаркт лише на саму думку про те, що на чолі армії, яка крокує в бік ворога, можна поставити співаків і музикантів з інструментами. Хто з полководців узагалі наважився б воювати з ворогом за допомогою лютні, арфи й тамбурина?
Не було жодної рівноваги й тоді, коли ізраїльтяни марширували навколо потужних мурів Єрихона чи коли Давид вийшов на бій з Ґоліятом, тримаючи в руці лише пращу. Однак твоє безсилля в поєднанні з Божою всемогутністю змушує височенні стіни розпадатися, велетнів – падати на землю, армії – панічно тікати, а кожна битва, яку Бог наказує тобі розпочати, закінчується твоєю перемогою. Тож будь відважний.
Тобі може здаватися, що не підходиш до цього опису. Можеш відчувати, що ситуація виходить з-під контролю. Але маю для тебе добрі новини: коли тобі здається, що все навколо немовби змовилося проти тебе, саме тоді варто виявити свою відвагу. Тоді й починається безстрашність.
Знаю, про що кажу! Коли Бог наказав мені переїхати до Ґейнсвілла й стати пастором церкви «Каплиця свободи», я відважно подався туди, не зважаючи на страх. Коли Бог сказав нам звести новий будинок, два з половиною мільйони доларів, потрібних для цього, здалися двадцятьма дев’ятьма мільйонами. Однак наша церква взялася за цю справу, попри всі побоювання. Коли ми вирішили докупити додаткову землю за п’ять мільйонів доларів, то змушені були зібрати всю свою відвагу, щоб побороти страх. Коли почали будувати каплицю за сімнадцять мільйонів доларів, я сказав собі: «І ще раз відважно рушаємо вперед, незважаючи на страх».
Коли видається, що страх перемагає, пригадай собі ті випадки, коли Господь рятував тебе у, здавалося б, безнадійних ситуаціях. Подумай і про той час, коли ти йшов за покликом віри, і Господь чекав тебе саме там, де була потрібна Його допомога. Бадьорися в Господі! Якщо маєш потребу, то роздумай другий, третій, четвертий раз про твою ситуацію. А тоді помолися і попроси в Бога мудрости виконати твоє рішення. Тоді, коли ти «все зробив», Біблія радить зупинитися. Зупинися і будь хоробрим, знаючи, що можеш цілковито довіряти Господеві.
Коли так вчиниш, то дозволь спрогнозувати, що ж трапиться. Коли зробиш все, аби виконати Божу волю, то побачиш справжні дива. Дива трапляються на території чудес.
Господь відповідає тим, які демонструють хоробрість посеред страху. Ти можеш безстрашно виграти свою «незвичайну» битву.
Мусиш вирішити скористатися Словом Божим і Його обітницями, повірити в Його велику любов до тебе, а тоді – узявши до рук Божу зброю – стати до бою. Якщо вирішиш помірятися силами зі своїм страхом і боротися за перемогу у своєму житті, у власній родині чи будь-якій іншій нерівній битві, яку розпочне з тобою ворог, Бог дасть тобі потрібну відвагу. Не піддавайся спокусі здіймати багато галасу даремно. Оголоси, що приймаєш виклик, будеш битися й скажи тому левові: «Написано, що…». А перед тим, як вирішиш відважно вступити в боротьбу зі страхом, прошу тебе, прокажи таку молитву:
Любий Ісусе, пробач мені, що я дозволяв ірраціональному страхові затуманювати мій розум і здіймав багато галасу даремно. Не дай мені поринути в тривожні дужки й переживання, а допоможи натомість розпочати боротьбу зі страхом. Хочу слухняно дотримуватися Твоїх заповідей і відважно йти вперед, навіть тоді, коли відчуватиму страх. Повторюю за Давидом: «Коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу». Вірю, що коли скористаюся Твоїм Словом, повірю Твоїм обітницям і просто в обличчя скажу ворогові: «Написано, що…», – у моєму житті почнуть діятися чуда Дякую Тобі, Господи. Амінь.