Живіть теперішнім у повноті.
Мужньо ставтеся до життя і не дозволяйте проблемам потурбувати ваш глибокий спокій.
Живіть зараз і тепер.
Йдучи шляхом внутрішнього зросту, необхідно уникати постійного конфлікту в прийнятті певних рішень і певних виборів.
Необхідно жити теперішньою миттю.
Будьте уважними до скромних повсякденних речей, щоб інтенсивніше переживати їх.
Зазвичай люди продумують майбутні ситуації; наприклад, як мине романтичний вечір, як пройде вечеря, або ж упродовж тижня ми думаємо про майбутню партію в гольф і можливий результат гри… Але саме тоді, коли вже будемо вечеряти чи грати в гольф, ми почнемо думати про можливі варіянти завершення вечора або ж про нове заняття після гольфу.
Ми ніколи не зупиняємося на теперішній миті і конкретній ситуації.
З часом ми втратимо здібність жити інтенсивно, із захопленням.
Та ми ніколи не будемо спокійними.
Ми не зможемо втілити в життя найприхованіші мрії.
І ми, фактично, так і не почнемо жити.
Скільки разів у так званий вільний час ми продовжували думати про безліч домашніх чи професійних проблем замість того, щоб спокійно відпочити чи насолодитися красою природи?
Це життя в голові, а не в дійсності.
Теперішня мить – єдина, яку ми отримали.
Треба розчинитися в теперішньому, відкинувши минуле і майбутнє, яке ще не настало.
Втеча від теперішнього може свідчити про втечу від особистої відповідальности.
А страх майбутнього не допоможе належним чином до нього підготуватися.
Навпаки, він додасть нам тривоги і стресів.
Він може лише залякати нас.
Немає відповідної миті для теперішнього життя.
Відповідна мить полягає в тому, щоб жити зараз!
Минуле, як означає саме слово, вже минуло, його більше немає.
Чому ми постійно до нього повертаємося?
Можливо, нас стримує страх теперішнього і страх відповідальности за прийняття рішень?
Минуле може лише супроводжувати нас на цьому життєвому шляху.
Тому необхідно з ним примиритися.
І це не означає забути.
Просто ми не повинні триматися в його тіні, адже тоді наше минуле паралізуватиме нас.
І не дозволить нам жити.
Найскладніше тримати його поруч.
Таким чином воно стане нашим союзником і допоможе не повторити старих помилок.
Спокій
Спокій – це усвідомлення свого «буття тут і зараз»; чарівна мить, коли ми по-особливому переживаємо своє буття.
Спокій народжується з усвідомлення.
Спокій народжується з правди.
Спокій народжується з самоповаги.
Спокій народжується з нашої гідности.
Спокій народжується зі зрілости.
Спокій народжується зі скромности.
Спокій народжується з уміння приймати страждання.
Спокій народжується з уміння приймати рішення.
Спокій народжується також з уміння сказати у відповідний момент «ні».
Спокій народжується з уміння обирати.
Спокій народжується з мужности, яка супроводжує ваші думки і вчинки.
Спокій народжується з контемплятивного споглядання.
Спокій не може народитися з володіння.
Спокій не може народитися із залежності.
Спокій не може народитися із конформізму.
Спокій полягає в тому, щоб увійти в себе, пізнати себе і прийняти своє покликання.
Спокій – це ментальний стан, який виходить за межі зовнішніх реалій.
Він залежить не від них, а від вашого внутрішнього світу, від цінностей, в які ви вірите, від орієнтирів, які ви обрали на своєму життєвому шляху.