Чи ти точно не маєш у своєму житті якихось кладовищ, якоїсь долини висохлих кісток? Може, на твою думку, вона надто «несвята», щоб запросити в неї Святого Духа, а може, ти сам відчуваєш дискомфорт через те, що Бог поставив тебе в таке нечисте місце? Якщо так, то цей фрагмент Книги Єзекіїля саме для тебе. Не існує такого місця, де Бог не міг би діяти, немає такого місця, куди б не міг послати Свого Духа, Який пробудить, дасть життя і пізнання Господа. Навіть якщо наші сучасні «долини висохлих кісток» мовчать і не взивають про подув Духа, то, може, ти повинен бути пророком, який промовлятиме над ними слова Всевишнього. Важко очікувати, щоб волали скелети, які спочивають у землі, але це не означає, що вони не можуть отримати благодаті! Для цього і є пророк! Для цього і є Слово Боже, для цього і є Дух!
Ти ще ніколи не досвідчив у своєму життя Сили Божої? Може, якраз настав час для того, щоб Її в собі віднайти. Вона була дана тобі в день твого хрещення, у той день, коли ти вирішив іти за Богом, і ти маєш Її в собі! Ти почуваєшся висохлим скелетом, який не має сили кричати? Тоді попроси когось із друзів, із сім’ї, священика твоєї парафії, нехай просить над тобою про духовне пробудження, нехай тебе наново наповнить Той, Який вже в тобі живе. Ти боїшся, що Він не прийде, бо перебуваєш на нечистій, проклятій території, на яку не хоче зайти жоден християнин, який себе поважає? Нічого подібного! Дух хоче там діяти, хоче там пробуджувати життя, хоче там давати пізнання. Хоче замінити твою «долину висохлих кісток» на місце глибокої і дуже особистої зустрічі з Богом.
«Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!» (Єз. 37:11) – це речення у фрагменті, який нас цікавить, видається дуже важливим для розуміння Божого діяння. Воно виразно показує, що Бог діє, незважаючи на втрачену надію, що Його чуда не залежать від того, чи на них очікують! Зрозуміло, що Йому надзвичайно подобається, аби на Нього чекали, запрошували, що Він любить сповнювати надії тих, які покладаються на Нього. Але це не умова Його діяння. Це знову обмежувало б Його, звужувало б поле Його діяльности. Погляньмо на найбільше чудо Ісуса, яким було Його воскресення. Чи на нього очікували? Хіба апостоли аж ногами тупотіли в Горниці, очікуючи недільного ранку, щоб побачити порожній гріб? Хіба Марія Магдалина побігла на світанку до гробу, бо знала, що там немає її Господа? Бог добре знає, що є такі ситуації, які можуть перевищити людські сили. Відсутність надії – для Нього не перешкода! Можливо, першим чудом, яке ти досвідчиш, буде те, що в тебе з’явиться надія. Він може розбудити те, що в тобі приспане, що міститься так глибоко, що ти вже навіть про це забув. Божий Дух хоче пригадати тобі про твою надію, Він хоче розбудити тебе до життя.
Нерідко ми обмежуємо Божу дію певними вибраними місцями, ситуаціями, людьми. Але неможливо обмежити діяння Духа, неможливо вказати Йому на тих, яких Він повинен торкнутися, і тих, які, на нашу думку, не підходять для цього. То не ми повинні панувати над Богом, а Бог над нами. Дозвольмо Йому діяти, як і де Він захоче.