Архелай (князь або проводячий народу): Старший син Ірода Великого та його самарянської дружини Мальтаки. Виховувався та вчився разом із своїм братом Антипою в Римі. По смерті Ірода Великого цісар Августин настановив Архелая етнархом над Юдеєю; на 9-му році його володіння його брати й піддані внесли оскарження на нього до цісаря за його жорстоку тиранію. Він був покараний засланням до Ґаллії, у Вієнну, де й помер. Він був найжорстоковішим від усіх царів із династії Іродів (Мт. 2:22; Див. Ірод Архелай).
Архип, Архіп (кучер, конюх, стайничий, доглядач коней): Правдоподібно один із 70 учнів Христових, що були вислані на духовне служіння; християнський учитель у Колосах, диякон у Колосах і Лаодикії. Павло називає його “співвойовником” (Кол. 4:17; Филим. 2).
Арца (земля): Управитель палацу ізраїльського царя Ели в Тірці, якого вбив Зімрі, його раб (1 Царів 16:9).
Аса (лікар або лікування):
1. Юдейський цар, син Авіяма й Маахи, внук Рехов’ама; вславився релігійними реформами, будовою фортець, політикою миру й економічного добробуту. Він вигнав із краю блудодіїв, повикидав божків, знищив жертівники для поганських богів, порозбивав камінні стовпи для ідолів, постинав “священні” дерева, а навіть у своїй релігійній запопадливості не пощадив своєї матері Маахи, а позбавив її права бути царицею, бо вона зробила була ідола для Астарти. Аса порубав її боввана та спалив його в долині Кедрон (1 Царів 15:13; 2 Хронік 15:16). Він відновив жертвоприношення, вніс до Господнього дому речі свої та свого батька, що були присвячені храмові (1 Царів 15:15; 2 Хронік 15:8), побудував фортеці та збільшив свою армію до 580 000 вояків (2 Хронік 14:8). Аса переміг єгипетського фараона Зераха, який вирушив проти нього з армією у числі 1000000 вояків і 300 колесниць (2 Хронік 14:1-14),
Проте конфлікти та братовбивча війна тривало продовжувалися між Юдеєю й Ізраїлем. Ізраїльський цар Баша роздратував був Юдею, побудувавши фортецю на границі, всього 20 кілометрів на північ від Єрусалиму. Він робив це, правдоподібно, в порозумінні чи союзі з дамаським царем Бен-Гададом. Аса натомість намагався дарунками перетягнути Бен-Гадада на свій бік (2 Хронік 16:3). Однак дарунки – золото та срібло, – взяті з Божого храму, не могли принести Асі благословення. Він замість віри й надії на Бога, почав забезпечувати себе “сильними цього світу”. Правда, Аса одержав тимчасову допомогу, але в цьому випадку він діяв проти Божої волі (2 Хронік 16:7-10). Тоді пророк Ханані прибув до царя Аси і докорив йому за його надію на людей. Але Аса замість каяття, ув’язнив пророка й почав утискати немилих йому людей у народі (2 Хронік 16:7-10). Аса помер на 41-му році свого царювання й був похований із великими почестями (1 Царів 15:1-34; 2 Хронік 14:1-14; 15:1-19; 16:13, 14).
2. Левит, предок Берехії, що жив в осадах нетаф’ян, повернувшись із Вавилону (1 Хронік 9:16).
Асагел, Асаїл (Бог учинив):
- Син Церуї, Давидової сестри (імени мужа Церу’і не подано в Біблії); брат Йоавів і Авішаїв; один із Давидових лицарів-капітанів. Асаїл був легкий у своїх ногах. Коли воював під проводом свого брата Йоава в Ґів’оні проти Саулових прихильників, то гнався за Авнером, який змушений був забити його в самозахисті (2 Самуїл. 2:18 і наст.; 1 Хронік 27:7).
- Левит за царювання Йосафата. Асаїл із іншими левитами ходив по всіх містах Юдеї й навчав людей знання Закону (2 Хронік 17:8).
- Левит за царювання Єзекії (2 Хронік 31:13).
- Священик за днів Езри, батько Йонатана (Езри 10:15).
Асаїл – див. “Асагел”.
Асар’їл (кого Бог зобов’язав, зв’язаний Богом, наприклад, під час обітниць і присяг): Син Єгаллел’їлів, з племени Юди (1 Хронік 4:16).
Асар’їла (прямо до Бога): Асафів син, музикант (1 Хронік 25:2, 14; у і 4-му вірші його ім’я подане “Єсар’їла”).
Асаф (провідник хору, дириґент, громадник людей):
- Левит із високими музикальними здібностями; син Беріхії (1 Хронік 6:24), один із дириґентів Давидового хору; Він є автором Псальм: 49 і 72-82. У пізніших часах його прославляли як прозорливця й композитора (2 Хронік 29:30; Неем. 7:44; 12:46).
- Батько або предок Йоаха, канцлера й літописця Юдейського Царства за царювання Єзекії (2 Царів 18:18,37; Ісаї 36:3,22).
- Гебрейський дозорець лісу в Персії за Артаксеркса (Неем. 2:8).
- Предок Матанії, дириґент храмового хору по повороті з Вавилону (1 Хронік 9:15; Неем. 11:17).
Асая (Господь учинив):
- Князь-зверхник однієї з родин роду Симеонів за царювання Єзекії (1 Хронік 4:36).
- Первороджений шілонянин, який із своєю родиною, вернувшись із Вавилону, жив у Єрусалимі (1 Хронік 9:5). У Неем. 11:5 він називається Маасея.
- Левит за царювання Давида, зверхник Мерарієвої родини (1 Хронік 6:15), який із 220 своїми земляками брав участь у перенесенні Божого ковчега з дому ґатянина Овед-Едома до скинії в Давидовім Місті (1 Хронік 15:6, 11).
- Раб царя Йосії (2 Хронік 34:20).
Асенат – див. “Оснат”.
Асинкрит (непорівнювальний, незрівнянний): Християнин у Римі (Рим. 16:14).
Асир, Ашер (благословенний, блаженство): Якова восьмий син від Зілпи, Ліїної покоївки, – цебто служниці дружини Якова (1 Мойс. 30:13; 46:17). Асирове плем’я замешкувало територію, що тягнулася від морського побережжя в Кармелі на північ і дотикалася територій: Манасіїної на півдні, Завулонової та Іссахарової на південному сході й Нефталимової на північному сході (Ісуса Навина 19:24-31; 17:10,11; Суддів 1:31,32). Їхня приморська полоса-долина, що тягнулася 8-10 миль уздовж Середземного моря, пишалася найбільш урожайним ґрунтом у Палестині.
Асіїл (створений Богом): Симеонівець, якого нащадок Єгу жив за днів царя Єзекії (1 Хронік 4:35).
Асна (терновий кущ, терен): Ізраїльтянин, якого нащадки разом із Зоровавелем повернулися з вавилонського переселення (Езри 2:50).
Аснаппар, Аснаппер (швидкий, скорий): “Великий і славний” асирійський урядовець, що розселював асирійців у Самарії (Езри 4:10).
Аспата (кінь; кінь, посвячений сонцю, як поганському божеству, 2 Царів 23:11): Син Гамана, якого вбили юдеї в замку в місті Сузах (Естери 9:7).
Асріїл (Божа обітниця): Ґелеадів син, Манасіїн правнук, родоначальник-засновник роду Асріїлів (4 Мойс. 26:31; Ісуса Навина 17:2).
Ассир, Ассір (полонений):
- Корахів син (2 Мойс. 6:24; 1 Хронік 6:7).
- Ев’ясафів син (1 Хронік 6:8).
- Єхонін син (1 Хронік 3:17).
Астарта, Ашторет, Аштарот (зоря): Головна богиня фінікійців; асирійці називали її Іштар, а греки й римляни – Астарта (1 Царів 11:5,33; 18:19; 2 Царів 23:13,15; Книга Суддів 2:13). Деякі античні письменники ототожнюють її з богинею місяця. Проте асирійське найменування Іштар не означало богині місяця, але плянету Венеру, а Астарта вважалася за богиню Венеру й за плянету Венеру. З певністю можна сказати, що поклоніння Астарті було тотожним із поклонінням Венері, що було сполучене з найбільш нечистими неморальними ритуалами й обрядами.
Атара (корона): Жінка Єрахмеїла, мати Онама (1 Хронік 2.26).
Аталія, Гофолія (засмучувала Господа):
1. Дочка горезвісних у Святому Письмі царя Ахава й Єзавелі, внучка Омрі, мати Ахазії (2 Царів 11:1-16). Ішла вслід за своєю матір’ю Єзавелею. Щоб здійснити свої наміри й бажання, вона безпощадно пролила багато невинної крови. Одружилася з Єгорамом, сином юдейського царя Йосифата й запровадила в Юдеї поклоніння Ваалові.
Після великої зміни, коли то Єгу засів на царському троні в Самарії, вбив Ахазію та проголосив себе царем, – Аталія вбила всіх членів царської родини з Давидової династії, за винятком сина царя Ахазії Йоаша, якого врятувала та сховала від Аталії тітка немовляти Єгошева, сестра Ахазії, дочка царя Йорама. Єгошева була дружиною первосвященика Єгояди (2 Хронік 23:11; 24:6). Таким чином царський син Йоаш переховувався 6 років у храмі під турботливим доглядом і опікою первосвященика Єгояди. Впродовж цих 6 років у Юдеї царювала Аталія. Тепер (коли Йоаш мав 6 років), Єгояда вважав за відповідний час представити законного царя народові, бувши переконаний, що вони прагнуть служити живому Богові й бути льояльним до Давидового дому. Його плян був успішний. Аталія була вбита, входячи до царського палацу (2 Царів 8:26; 11:1-16; 2 Хронік 21:6; 23:1-16).
2. Вен’яминовець (1 Хронік 8:26).
Атая (кого Єгова створив): Нащадок Переців, Юдиного сина, що жив у Єрусалимі по повороті з Вавилону (Неем. 11:4). У 1 Хронік 9:4 Атая названий Утай.