Ер, Ір (пильний, уважний, старанний):
- Первородний син Юди й ханаанеянки Тамари. Ер був поганий і злий у Господніх очах і Господь вбив його (1 Мойс. 38:3-7; 4 Мойс. 26:19).
- Нащадок Шели, сина Юдиного (1 Хронік 4:21).
- Ісуїв син у родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:28).
Еран, Аран (сторож, вартовий, чуйний, бадьорий): Шутелахів син із Єфремового племени, родоначальник Еранів (4 Мойс. 26:36).
Ераст (улюблений):
- Християнин, який служив Павлові, і якого Павло з Тимофієм вислав до Македонії (Дії Ап. 19:22; 2 Тимофія 4:20).
- Міський доморядник або міський скарбник у Коринті; один із тих ранніх християн, які повірили в Христа (Рим. 16:23).
Ері (чуйний, пильний, уважний): Ґадів син і родоначальник Еріїв (1 Мойс. 46:16; 4 Мойс. 26:16).
Еріот (куртини, заслони, занавіски, завіси, ширми): Одна з жінок Калева (1 Хронік 2:18).
Еслій (лінивий): Наггеїв син у родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:25).
Естер, Естера, Есфір (зірка, зоря): Дочка веніяминівця Авіхаїла (Естери 2:15; 9:29), дуже вродлива, вже в дитячих роках стала сиротою, виховником її був племінник Мордехай, який на вигнанні в Сузах працював у царському замку, як придверний (Естери 2:5-7). Естера – це перське ім’я, а можливо прізвисько, дане їй її перськими подругами. Її справжнє гебрейське ім’я було Гадасса, що означає мирта, цебто дерево з білими або рожевими квітками й темнозеленим запашним листям, що містять у собі офірну олію, рід гвоздичного дерева.
Перський цар Ахашверош або Ксеркс (485-465 до Хр.) обрав собі Естеру, завдяки її зовнішній красі, на жінку, нічого не знаючи про її походження й минулість (Естери 2:16,17). Таким чином Естера стала засобом, за допомогою якого Бог врятував євреїв на вигнанні від заплямованого горезвісним Гаманом, ґеноциду, цебто знищення всіх євреїв, розпорошених по 127-ох округах перської імперії (Естери 1:1),
Етан, Етам (витривалість, стійкість, непохитність):
- Махолів син, езрахеянин, великий мудрець за днів царя Соломона (1 Книга Царів 5:11). Його ім’ям названо 88 (89) Псальму.
- Син Кіші, левит-співак за днів царя Давида (1Хронік 6:29); поставлений був грати в скинії на мідяних цимбалах разом із Геманом й Асафом під час перенесення Божого ковчега до скинії на Сіоні (1 Хронік 15:17,19).
- Син Зіммі, левит-співак, предок Асафа (1 Хронік 6:27).
- Зерахів син, внук Переца (1 Хронік 2:6).
Етбаал, Етваал (з Баалом): Сидонський цар, батько горезвісної Єзавєлі, жінки Ахава (1 Царів 16:31). За істориком Йосипом Флавієм, він називався Ітовалом і царював 32 роки від 940 до 908 рр. до Хр.
Етнан (дар, дарунок): Син Ашхура від Хел’и, з Юдиного племени (1 Хронік 4:7).
Етні, Етній (давати, щедрий, Божа нагорода, Божий дар): Зерахів син, ґершоківець, левит-співак (1 Хронік 6:26).
Ефа (похмурий, сумний): Мідіянів син; його нащадки були багаті на верблюди (1 Мойс. 25:4; 1 Хронік 1:33; Ісаї 60:6).
Ефая (стомлений): Нетоф’янин, шукав захисту в намісника Юдеї Ґедалії, але опісля Ізмаїл вбив його разом із Ґедалієм та іншими юдеями. Його сини були поміж військовими зверхниками, що залишилися в Юдеї після вавилонського виселення (Єремії 40:8, 13; 41:3).
Ефер (теля, оленя, оленятко):
- Мідіянів другий син (1 Мойс. 25:4; 1 Хронік 1:33).
- Один із голів домів-родин Манасіїного півплемени на сході від Йордану (1 Хронік 5:24).
- Син Езри, нащадок Юди (1 Хронік 4:17).
Ефлал (судження, розгляд справи, судячий): Син Завада, батько Оведа, нащадок Юди (1 Хронік 2:37).
Ефрата, Єфрата (родючий, плодовитий, плодоносний, овочедайний, плодотворний):
- Друга дружина Калева, сина Хецрона; мати Хура, 6аба розвідувача Калева (1 Хронік 2:19,24,50; 4:4).
- Антична (стародавня назва Вифлеєму в Юдеї (1 Мойс. 35:36,19; 48:7; Рути 1:2; 4:11; 1 Самуїл. 17:12, Михея 5:1).
Ефрон (молодий олень, лоша, теля, молода тварина): Цохарів син, хіттеянин, від якого Авраам купив поле й печеру в Махпелі, напроти Мамре, сучасного Хеврону, в Ханаані, на власне володіння, як місце-гробовище для поховання Сарри та всіх інших членів його родини та його роду (1 Мойс. 23:8-17; 25:9; 49:30; 50:13).
Ефтай – див. “Іфтах”.
Ецбон (працюючий):
- Ґадів син, родоначальник одного з родів ґадян (1 Мойс. 46:16; 4 Мойс. 26:16).
- Белин син, внук Веніямина (1 Хронік 7:7).
Ецер, Езер, Ецев (складати скарби, накопичувати багатство):
- Провідник хореян, із династії Сеїра (1 Мойс. 36:21; Помилково подана Ецев замість Ецер).
- Єфремів син, вбитий із своїми братами автохтонними (корінними) жителями Ґату, бо намагалися забрати їхню худобу (1 Хронік 7:21).
- Священик, який брав участь у посвячені єрусалимських мурів під проводом Неемії (Неем. 12:42).
- Батько Гуші, з Юдиного племени (1 Хронік 4:4).
- Один із зверхників ґадіян, лицар, що приєднався до Давида в Ціклаґу (1 Хронік 12:8,9).
- Єшуїн син, левит, помагав направляти єрусалимські мури (Неем. 3:19).
Ешбаал (Ваалів чоловік): Син царя Саула, називався також Іш-Бошет (1 Хронік 8:33; 9:39; 2 Самуїл. 2:8).
Ешбан (розумний чоловік, мудрець): Дішонів син, хореянин, нащадок Сеїра (1 Мойс. 36:26; 1 Хронік 1:41).
Ешек (утиск, пригноблення, гніт): брат Ацела, веніяминівець, нащадок Саула (І Хронік 8:39).
Ештемоа, Ештемо (послух, покірливість, а також видатні жінка):
- Маахатянин (І Хронік 4:19).
- Місто в Юдеї, 7 миль на південь від Хеврону, призначене для левитів (Ісуса Навина 15:50; 21:14; 1 Самуїл. 30:28; 1 Хронік 6:42).
Ештон (зніжений, делікатний, подібний до жінки, жестикуляційний): Мехірів син; із Юдиного племени (1 Хронік 4:11,12).