Омар (ельоквентний, балакучий; за іншим джерелом – верховинець): Син Еліфаза й Ади, один із провідників Ісавого племени (1 Мойс. 36:11,15; 1 Хронік 1:36).
Омрі (служитель, учень, поклонник, шанувальник Єгови; за іншим джерелом – Бог моя відплата, Господь мій уділ):
- Ізраїльський цар, мав свою столицю в Тірці 6 років, відтак збудував Самарію (Шомеран), переніс туди свою столицю й царював у ній також 6 років (1 Царів 16:21-30; Михея 6:16).
- Бехерів син, унук Веніямина (1 Хронік 7:8).
- Нащадок Переца, Юдиного сина (1 Хронік 9:4).
- Михаїлів син, з Іссахарового племени, за днів царя Давида (1 Хронік 27:18).
Он (житло, дім, місто сонця):
- Син Пелета, один із начальників Рувимового племени; брав участь у бунті Корея, Датана й Авірона проти Мойсея (4 Мойс. 16:1).
- Географічна назва місцевости, розташованої в Нижньому Єгипті. Он по-арабському називається Бет-Шемеш, а по грецькому – Геліополь (Єремії 43:13). Дружина Йосипа, Осната, була дочкою жерця Паті-Фера з Ону (1 Мойс. 41:45). За переданням, Йосип, Марія та Ісус-Немовля втекли до Єгипту й жили в наметі в місті Он.
Онам (сила, здібність, заможність; за іншим джерелом – біль, нарікання):
- Шовалів син, нащадок Ісава (1 Мойс. 36:23; 1 Хронік 1:40).
- Єрахмеїлів син від Атари (1 Хронік 2:26,28).
Онан (сильний; за іншим джерелом – сумний, злісний). Юдин син від ханаанеянки, дочки Шуа (1 Мойс. 38:4-10; 46:12; 4 Мойс. 26:19; 1 Хронік 2:3).
Онисим (потрібний, корисний, пожиточний): Онисим – це збіглий раб-кріпак багатого християнського господаря Филимона в Колосах. Правдоподібно Онисим щось украв у Филимона та втік до Риму. Там зустрінув його великий в’язень Павло. Апостол не щадив зусилля й робив усі старання, щоб придбати раба Онисима для Ісуса Христа, а навіть пішов і ще далі, щоб приготовити йому поворот до попереднього віруючого господаря. Павло у Посланні до Филимона виявив ніжні риси свого характеру, мудрости, такту та християнської любови, Павло не зніс кріпацтва, але змінив відношення поміж кріпаком і паном, закликавши їх до братерства (Филимона 1:10,15,16,18).
Чому Християнська Церква відразу не обстоювала постуляту повного знесення рабства? Відповідь на це така. Євангелія своєю духовно-моральною силою усуває всяке насильство, проте поступово. Поневолення людини людиною було й є настільки невід’ємним фактором цивільного життя, як і сама війна. Воно може бути викорінене з суспільного життя тільки шляхом дії розчини в тісті, як це навчав Ісус Христос у Євангелії від Матвія 13:33. Реформатори часто забувають, що швидкий розрив чи пробоїна в житті людства викликає більше хаосу, ніж справжнього уздоровлення суспільного організму. Тільки Христовий принцип любови до ближнього та братерства докорінно зносить основи поневолення з його нерівністю, самолюбством і дискримінацією. Відносини між Филимоном і Онисимом були набагато кращими, ніж поміж багатьма сучасними працедавцями й робітниками. Тільки Ісус Христос чинить землевласників і кріпаків справжніми братами. (Послання до Филимона 1:1-25; Колосян 4:7-9).
Онисифор (яскрава користь): Християнин із Ефесу; він багато послужив Павлові в Ефесі, а відтак спеціяльно прибув до Риму й пильно шукав там Павла під час його кінцевого ув’язнення, віднайшов і підкріпив його (2 Тим. 1:16-18; 4:19).
Орев (ворон, крук): Один із двох мідіянітських князів, які напали на Ізраїля й яких Гедеон переміг, захопив у полон та вбив. На спомин тієї події місце перемоги найменовано Орев. (Суддів 7:25; Ісаї 10:26; Псальма 82:12).
Орен (сосна, тверде дерево, рід кедру): Син Єрахмеїла, внук Хецрона, з Юдиного племени (1 Хронік 2:25).
Орпа (газель, цебто швидка тварина з довгими й тонкими ногами родини антилопів; за іншим джерелом – жіночий чубок волосся, чубата, кіска або юна сила): Моавітянка, жінка Кілйона, сина Ноомі, невістка Рути (Рути 1:4,14).
Осія, Гошея (спасіння, порятунок, визволення):
- Елин син; 19-ий останній цар Ізраїля; він зацарював замість Пекаха, якого він убив в успішній змові, як про це провістив пророк Ісая (Ісаї 7:16). На 3-му році володіння царя Осії напав на край асирійський цар Салманасар, Осія став йому за раба та платив йому данину впродовж трьох років (2 Царів 17:3; Осії 8:14). Наприкінці третього року Осія уклав потаємну угоду з єгипетським царем Со, щоб скинути з себе асирійське ярмо. Однак цей союз пошкодив йому. Асирійці довідалися про змову, ув’язнили Осію й Салманасар 3 роки тримав у кільці облоги Самарію (2 Царів 15:30; 17:4).
- Навинів син, цебто друге ім’я Ісуса Навина (5 Мойс. 32:44; 4 Мойс. 13:8).
- Син Азазії, зверхник Єфремового племени за днів царя Давида (1 Хронік 27:20).
- Голова народу, що підписав із Неемією заповіта вірности Господеві й що не буде вступати в родинні стосунки з чужинцями (Неем. 10:24).
- Беерів син, один із 12 малих пророків, походив із Північного Царства Ізраїля і пророкував майже 60 років за панування 4 юдейських царів (Уззії, Йотама, Ахаза й Єзекії та за ізраїльського царя Єровоама II. Його сучасником в Ізраїлі був пророк Амос, а в Юдеї – пророки Ісая й Михей. Його служіння продовжувалось і після завоювання Північного Царства Ізраїля 722 року до Хр.
Осіїне нещасливе подружнє життя стало ілюстрацією його пророцького служіння. Те, що трапилося йому у власнім житті з його зрадливою жінкою, вчинило його живою ходячою проповіддю. Трагічне подружнє життя Осії зображає спроневірення Ізраїля Богові. Ніщо інше не могло так наочно й переконливо показати пророкові Осії огидний злочин Ізраїля в зраді свого Творця й Визволителя, в залишенні вірного Бога та поклонінні ідолам, як подружня зрада й невірність у його власнім житті. (Книга Пророка Осії).
Оснат, Осната, Асенат (богомолець або поклонник Неїти, цебто богині мудрости й захисниці мистецтва в давніх єгиптян): Дочка Поті-Фера, жерця (чи князя) Ону (1 Мойс. 41:50); дружина Йосипа (1 Мойс. 41:45); мати Манасії й Єфрема (1 Мойс. 41:50-52; 46:20).
Отні (лев Єгови, Божа сила): Син Шемаї, корахівець, придверний (1 Хронік 26:7).
Отніїл (лев Бога): Син Кеназа, молодший брат Калева, з Юдиного племени, перший суддя Ізраїля, виконував цей уряд 40 років (1 Хронік 4:13; Ісуса Навина 15:17; Суддів 1:13; 3:9,11).
Офра (оленя, оленятко):
- Син Меонатая, з Юдиного племени (1 Хронік 4:14).
- Географічна назва місцевости Веніяминового спадку, 5 миль на схід від Бет-Елу (Ісуса Навина 18:23).
- Географічна назва місцевости в Манасіїнім спадку, точна назва Авіезерова Офра, де народився, жив і був похований Гедеон (Суддів 6:11,24-33; 8:27,32; 9:5).
Охран (засмучуючий, обтяжуючий): Батько Паґ’іїла, що був начальником-зверхником Асирового племени (4 Мойс. 1:13; 2:27; 7:72,77).
Оцем (сила):
- Шостий син Єссея, рідний брат Давида (1 Хронік 2:15. Тут іде мова про 7 синів Єссея, а в 1 Самуїл. 16:10-11 і 17:12 – 8 синів; очевидно один із них помер без нащадків).
- Син Єрахмеїла, з Юдиного племени (1 Хронік 2:25).