Ув – Уц

Увал – див. “Евал”, “Овал”.

Узай (сильний; за іншим поясненням – очікуваний): Палалів батько, допомагав при направі єрусалимських мурів за днів Неемії (Неем. 3:25).

Узал (мандрівник, подорожній): Шостий син Йоктана (1 Мойс. 10:27; 1 Хронік 1:21). Оселя нащадків Узала – це територія сучасного Ємену, Арабії, зі столицею Санаа, що первісно, в глибоку давнину, називалася Азал (Єзек. 27:19).

Узза (сила):

  1. Веніяминівець, нащадок Ехуда (1 Хронік 8:7).
  2. Батько родини храмових підданців Нетинеїв, які вернулися з Вавилону на батьківщину (Езри 2:49; Неем. 7:51).
  3. Мераріїв нащадок (1 Хронік 6:14).
  4. Син Авінадава, жив у Ґів’ї, в Кір’ят-Єарімі, в домі якого перебував кивот, Божий ковчег, 20 років. Коли Давид зарядив перевезти ковчега з Кір’ят-Єаріму до Єрусалиму, то ковчега поставили на нового воза, що його тягнули воли, а брати: Ахйо та Узза супроводили воза – перший ішов спереду, а другий збоку. Раптом воли зноровились, віз похилився й ковчег міг впасти. Тоді Узза простягнув свою руки й почав тримати ковчега. Та Бог покарав його смертю за те, що тільки левити сміли носити й доторкатися до Божого ковчега. (2 Самуїл. 6:3-8: 1 Хронік 13:1-10).

Уззі (сильний):

  1. Син Буккі, батько Зерахії, предок Садока, походив із первосвященицької династії, хоч сам не був первосвящеником (1 Хронік 5:31; 6:36; Езри 7:4).
  2. Толин син, із Іссахарового племени, голова батьківського дому (1 Хронік 7:2,3).
  3. Белин син, із Веніяминового племени (1 Хронік 7:7).
  4. Син Міхрі, з Веніяминового племени, його нащадки вернулися з Вавилону й поселилися в Єрусалимі (1 Хронік 9:8).
  5. Син Бані, провідник левитів в Єрусалимі за днів Неемії (Неем. 11:22).
  6. Священик, голова батьківського дому з Єдаїних нащадків за днів первосвященика Йоякима (Неем. 12:19).
  7. Священик, помагав Езрі при посвяченні єрусалимських мурів (Неем. 12:42).

Уззіїл (моя сила в Бозі, Божа могутність, міць):

  1. Левит, син Кегата, вуйко Аарона (2 Мойс. 6:18; 3 Мойс. 10:4).
  2. Син Їш’ї, зверхник загону симеонівців; що пішли війною на гору Сеїр й перемогли амалекитян за днів царя Єзекії (1 Хронік 4:42).
  3. Белин син, із Веніяминового племени (1 Хронік 7:7).
  4. Геманів син, музикант і співак за днів царя Давида (1 Хронік 25:4).
  5. Левит, син Єдутуна, служив у храмі за днів царя Єзекії (2 Хронік 29:14).
  6. Хархаїн син, правдоподібно, священик; допомагав у направі єрусалимських мурів; був золотарем, цебто виробляв чи направляв священний посуд (Неем. 3:8).

Уззійя (Божа могутність, міць, сила):

  1. Юдейський цар, відомий також як Азарія; син царя Амації та Єхолії з Єрусалиму; після змови та вбивства царя Амації нарід настановив його сина Уззійю, що мав 16 років, царем над Юдеєю. Уззійя царював у Єрусалимі 52 роки, мав сильну армію, був зрівноважений, мудрий, активний і побожний володар; пророк Захарій мав великий вплив на його характер, поведінку й царювання; провадив війну з филистимлянами, арабами, аммонітянами та іншими народами й переміг їх, Юдея процвітала добробутом, як за днів Соломона. Проте, ставши сильним володарем, цар Уззійя спроневірився Господеві. Він ніколи не знищив у Юдеї “пагірків”; тих місць, де люди поклонялися поганським ідолам. Крім цього, він самовільно ввійшов до єрусалимського храму, щоб кадити на кадильному жертівнику, що могли робити тільки священики. Бог покарав його за це проказою, з якої він ніколи вже не очистився аж до самої смерти. Він жив в окремім домі, а замість нього царював його син Йотам (2 Царів 14:21 – 15:7; 2 Хронік 26:1-23). За царювання Уззійї (Азарії) був великий землетрус (Амоса 1:1; Захарія 14:5).
  1. Аштерянин, син ароерянина Хотама з-за Йордану, лицар прибічної сторожі Давида (1 Хронік 11:44).
  2. Левит, кегатівець, предок Самуїла (1 Хронік 6:9),
  3. Батько Єгонатана, який був наглядачем над Давидовими коморами в містах, селах і вежах (1 Хронік 27:25),
  4. Священик, син Харіма, взяв собі чужинку за жінку за днів Езри (Езри 10:21).
  5. Син невідомого Захарія, батько Атаї, осівся в Єрусалимі (Неем. 11:4).

Уїл (Божа воля): Один із Банаєвої родини, що взяв собі чужинку за жінку (Езри 10:34).

Улам (фасада, перед, передній, фронт, ґанок, веранда, балькон, портик):

  1. Син Шареша, нащадок Ґілеада, батько Бедана, з Манасіїного племени (1 Хронік 7:16,17).
  2. Первенець Ешека, веніяминівець (1 Хронік 8:39,40),

Улла (ярмо, кормига, тягар): Батько Араха, Ханніїла та Ріція; з Асирового племени (1 Хронік 7:39).

Унні, Унній (пригнічений, засмучений, страдник):

  1. Левит, придверний, грав на музичних інструментах за днів царя Давида (1 Хронік 15:18).
  2. Левит, повернувся з Вавилону на батьківщину разом із Зоровавелем, був пов’язаний із священицьким служінням (Неем. 12:9).

Урбан (міський, ввічливий, рафінований, удосконалений): Християнин у Римі, якого вітав апостол Павло в своїм Посланні (Римлян 16:9).

Уріїл (Божий огонь):

  1. Левит, син Тахата, кегатівець (1 Хронік 6:9).
  2. Походив із Ґів’ї, батько Міхаї, жінки Рехав’ама, матері Аввійї, юдейського царя (2 Хронік 13:2). У 2 Хронік 11:20 Міхая названа ще Маахою, дочкою Авесалома.
  3. Зверхник над кегатівцями за днів царя Давида (1 Хронік 15:5,11).

Урійя (світло Єгови, Господнє полум’я):

  1. Хіттеянин, чоловік єврейки Вірсавії, проводир-капітан одного з полків армії Давида; став об’єктом-жертвою Давидової кримінальної пожадливости. Учинивши перелюб із Вірсавією, Давид звелів вислати Урію на найтяжчий бій, де він був забитий, нічого не знавши про перелюб Давида з його жінкою (2 Самуїл. 11:3-17; 23:39; 1 Хронік 11:41).
  2. Первосвященик за днів царя Ахаза, був свідком пророцтва, що Ісая буде мати сина (2 Царів 16:10-16; Ісаї 8:2).
  3. Священик, син Коців, батько Меремота; діяв за днів Езри (Езри 8:33; Неем. 3:4,21).
  4. Старозаповітний пророк із малого ґів’онського міста Кір’ят-Єаріму, провіщав проти Єрусалиму й Юдеї; утік до Єгипту, щоб уникнути переслідування та смерти. Проте слуги юдейського царя Єгоякими віднайшли його в Єгипті та привели до Єгоякими, який убив його мечем (Єремії 26:20-24).

Утай (Єгова допомагає, Бог підтримує, Господь – пристановище й захист):

  1. Аммігудів син, з Юдиного племени (1 Хронік 9:4).
  2. Біґваїв син, вернувся з Вавилону на батьківщину з другою експедицією разом із Езрою (Езри 8:14).

Уц (піщаний, піщана земля; за іншим поясненням – лісистий):

  1. Арамів син, внук Сима, нащадок Ноя (1 Мойс. 10:23; 1 Хронік 1:17).
  2. Первенець Дішана, внук Сеїра, нащадок Ісава (1 Мойс. 36:28).
  3. Найстарший син Нахора й Мілки (1 Мойс. 22:21).
  4. Географічна назва країни, де жив богобійний, праведний Йов (Йова 1:1). Країна Уц лежала на південному сході від Палестини (Йова 1:3), прилягала до території сабеїв та халдеїв, цебто була на північ від Арабії й на захід від ріки Ефрату (Йова 1:15,17), межувала з Едомом (Плач Єремії 4:21) та врешті її мешканцями були номадські племена (Йова 30:6, 7), цебто кочували по Арабській пустині.
Попередній запис

Тих – Тув

Наступний запис

Фа – Фу