Матвія 7:13-23 – Два шляхи

«Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, і нею багато-хто ходять. Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її! Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх! Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували, хіба не Ім’ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім’ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: Я ніколи не знав вас… Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

Керувати автівкою в наші дні стає все важче і важче. На кожній ділянці дороги з’являється безліч різних знаків: «ряд закритий», «бруд на дорозі», «повільні транспортні засоби». А ще – знаки дозволеної швидкості (причому поліцейські камери реєструють її перевищення), реклама дорожніх кафетеріїв, вказівники відстані до різних населених пунктів.

Ісус закінчує Нагорну проповідь великою кількістю попереджень. Йдучи за Ісусом, ви повинні не просто якось рухатися вперед; вам доведеться зосередитися, щоб врахувати усі небезпеки, усвідомити, що ви можете покладатися тільки на себе і на Бога. Вам доведеться весь час бути напоготові.

У цьому уривку наведено три попередження, які швидко змінюють одне одного – так само, як знаки на дорозі. Переконайтеся, що ви проходите не в просторі ворота! Остерігайтеся людей, які відводитимуть вас зі шляху! Не думайте, що ви досягнете мети, йдучи за натовпом. Це дуже важливі і тривожні попередження, до яких слід віднестися з усією серйозністю.

Спочатку поговоримо про «тісні ворота». В Єрусалимі, у його «старому місті», обнесеному стіною, досі збереглося декілька воріт. Деякі з них настільки широкі, що в них можна спокійно в’їхати машиною; інші ворота – зовсім вузькі, через них може пройти тільки пішохід, верблюд, проїхати невеликий візок. Ісусовим слухачам були відомі і інші міста з такими вузькими воротами, що навіть пішоходам треба було довго чекати своєї черги, щоб увійти чи вийти. Ісус проти того, щоб люди у своєму житті пливли за течією, йдучи за натовпом, не вибираючи швидкість і напрям свого руху.

Ви повинні по-справжньому захотіти пройти через ті вузькі «ворота», про які говорить Ісус, не пропустити момент входу в них. Це єдині ворота, що ведуть до життя, а всі інші – до смерті. І вам доведеться зробити остаточний вибір, поблажок не буде: мають значення не лише дії, але і ваші глибинні мотиви. Важливо вчитися йти за Ісусом, приймати Бога як Отця. Небеса, як я вже казав, – це місце, де Бог перебуває зараз і перебуватиме завжди. Тому від вибору, який ви зробите, залежить ваша доля на землі і на Небесах, у вічності. От перед яким відповідальним вибором стоїть кожен з нас!

Якщо якийсь голос шепне вам, що Ісус не може бути таким строгим і врешті-решт усім нам буде добре, треба звернути увагу на друге Його попередження – про «лжепророків». Так у древньому Ізраїлі називали проповідників, незаконно виступаючих від імені Яхве. Найнебезпечніше в тому, що лжепророки здаються розумними, справедливими, гідними довіри людьми. Жоден вовк не покаже своїх кігтів і іклів, прикидаючись нешкідливою овечкою, – так само діють і лжепророки. Тому, слухаючи їх, можна легко помилитися у виборі шляху, і тоді біда неминуча.

У Старому Заповіті пророків перевіряли згідно з принципом «поживемо – побачимо». Якщо людина щось передбачає, треба почекати і подивитися, чи дійсно це станеться. Але Ісус пропонує надійніший і швидший спосіб перевірити, чи не є хтось лжепророком. Подивіться на життя людини, що дає вам поради, як на дерево: чи є на ньому здорові, солодкі плоди, якими живляться люди? Або ж це дерево – і ця людина – приносить плоди брехні, аморальності, жадності?

У християн часто з’являється спокуса оцінювати людей з певного погляду. «Він один з нас? – запитують деякі, – чи належить він до нашої партії, нашої групи, чи наслідує наші традиції?» Але часто в одній і тій же групі можуть опинитися глибоко віруюча людина і нахлібник церкви, пророк і лжепророк. Єдиний спосіб з’ясувати, хто перед вами, – відшукати плоди на дереві його життя і визначити, чи їстівні вони.

Але навіть коли солодкі плоди на дереві є, це не завжди гарантує, що духовна сила людини – від Бога. Лжепророки нерідко могли ввести в оману, приховавши те, що лежить у глибині їх особистості. Але це неминуче розкриється в Судний день – «того дня», як уперше сказано у вірші 22. Тоді виявиться, що людина лише стверджувала, що вона здійснює усі свої справи «заради Христа», насправді зовсім не служачи Йому. Є і такі великі люди, які є «працівниками зла». Що означає знати Ісуса і, головне, бути впізнаним і визнаним Ним «своєю людиною?» Як цього досягти? Прочитайте все до кінця, щоб зрозуміти це.

Попередній запис

Матвія 7:7-12 – Про молитву і «золоте правило»

Наступний запис

Матвія 7:24-29 – Істинне упокорювання