Заяложеним запереченням атеїстів щодо цього стала заява, мовляв, Другий закон термодинаміки справджується лише для ізольованих систем. Але у цього контраргументу є дві проблеми – велика й дуже велика. Перша проблема полягає в неточності. Другий закон термодинаміки справедливий для будь-яких систем, однак математично доведений лише для систем ізольованих. І причина полягає зовсім не в тому, що у відкритих системах він не діє. Просто передбачити всі форми «відкритості» системи і прорахувати всі можливі варіанти того, як енергія надходитиме в систему зовні або покидатиме її, неможливо. Але той, хто висуває таке заперечення, може у вільний час повправлятися з рівнянням стану системи й додати до нього хоч би рівняння постійного теплового потоку. Він переконається: ентропія (статистична величина, обернена до ступеня впорядкованості системи) зростатиме ще швидше!
А якщо ваш опонент – прихильник експериментальної, а не теоретичної фізики, можна запропонувати йому провести наочний дослід. Скласти два стосики цеглин, що представляють дві відкриті системи. Одна нехай залишається сама собою, а в другу треба неспрямовано (адже випадок виключає можливість спрямованості) вводити додаткову енергію: обливати його горючою сумішшю, закладати толові шашки абощо. Чи буде другий стосик із часом ставати організованішим за перший? Зовсім ні! Тільки цілеспрямоване введення енергії відповідно до певного початкового задуму, архітекторського проекту, може перетворити купу цеглин на будівлю. Саме ж собою додавання енергії провадить тільки до збільшення хаосу
Однак у контраргументів є набагато серйозніша проблема. Якщо опоненти готові припустити, що Всесвіт (а це, як ми пам’ятаємо, сукупність простору, часу, матерії та енергії) становить не замкнену, а відкриту систему, то яким правом вони називають себе атеїстами? Адже в тому й суть атеїзму, що крім матеріального Всесвіту нічого не існує! За словами авторитетного серед атеїстів ученого Карла Сагана (1934-1996), «космос – це все, що є, що будь-коли було і будь-коли буде». Атеїзму чуже поняття надприродного.
Із відкриттям законів термодинаміки багато вчених змінили свої погляди на існування Бога. Найстійкіші знаходили можливість уникнути відповіді, стверджуючи, що відсутність теплової смерті – це тільки непрямий аргумент. Він нібито стверджує, що у Всесвіту має бути початок, однак не доводить, що такий початок насправді був. У чім проблема з непрямим доказом, так і залишилося нез’ясованим. Адже варіантів усього два: або Всесвіт має початок, або його не було. І тому спростування антитези автоматично підтверджує тезу. А проте атеїсти майже сто років хапалися за ці розумування, як потопельник за соломинку. Однак астрономічні відкриття останньої чверті XX століття радикально змінили ситуацію.