Ще раз звернемо увагу на слова апостола Павла: «Начальники страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї… а як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона – Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло» (Римлян 13:3-4, пер. Івана Хоменка). Солідарний із ним і Петро, який указує, що покарання злочинців і заохочення доброчинців є призначенням уряду (1 Петра 2:14).
Саме для покарання зла, яке увійшло в світ із гріхопадінням, був установлений Закон: «Добрий Закон, коли хто законно вживає його та відає те, що Закон не покладений для праведного, але для беззаконних та для неслухняних, нечестивих і грішників, безбожних та нечистих, для зневажників батька та зневажників матері, для душогубців, розпусників, мужоложників, розбійників, неправдомовців, кривоприсяжників, і для всього іншого, що противне здоровій науці» (1 Тимофія 1:8-10).
Але, як зазначає Соломон, «що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе» (Еклезіяст 8:11). Асаф же волає: «Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря, порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих» (Псалми 81:2-4). Пророки викривають недбайливе ставлення правителів до своїх обов’язків, які ті повинні виконувати:
- без зволікання,
- справедливо,
- не дивлячись на обличчя,
- надаючи допомогу беззахисним,
- приборкуючи несправедливих.
Якщо влада не виконує своїх першорядних обов’язків, вона перестає відповідати своєму призначенню. А, як уже було сказано, невідповідність призначенню – це і є гріх. «Умийтесь, очистьте себе! – закликає Господь через пророка. – Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх! Перестаньте чинити лихе, навчіться чинити добро: правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!» (Ісаї 1:16-18).