Попри те, що повірити тому, хто не може брехати, легко, як нескладно і довіритися тому, хто може рятувати, проте, для деяких читачів це може бути складно. Перешкода може бути таємною, прихованою від очей, але, проте, реальною. Узяти, приміром, двері. Їх можна замкнути, приваливши великий камінь, і усі його бачитимуть, а можна зробити те саме, але прихованою шпилькою. У людини може бути хороший зір, але двері не піддадуться їй, треба знати секрет. Через щільні штори можна навіть не побачити сонця.
Солодкий, прихований у серці гріх не дозволить людині покластися на Христа. Господь прийшов звільнити нас від гріхів, а якщо ми збираємося продовжувати жити в них, то душа не примириться з Богом. Якщо людина прийняла отруту, то лікар, давши протиотруту, може спасти її, але якщо ця людина заховала за щокою бульбашку з отрутою і продовжує приймати її, то хто зможе їй допомогти? Спасіння припускає віддалення людини від гріха, але якщо їй подобається грішити і вона леліє гріх, то спасіння неможливе.
П’яниця може набути спасіння вірою в Христа, і він буде спасенний від пияцтва. Але якщо він продовжуватиме пиячити, то це свідчитиме, що він не вірить у Христа.
Брехун вірою може бути спасенний від брехні, він може почати говорити правду. Але якщо він продовжуватиме брехати, то усі зрозуміють, що він не спасенний від брехні, і, отже, він невіруючий.
Людина, яка ненавидить іншого, якщо повірить у Господа Ісуса Христа, буде спасенною від ненависті. Але якщо ненависть залишиться в її серці, отже, вона не спасенна від неї, отже, вона не вірить у Господа.
Важливо звільнитися від любові, від прихильності до гріха. Якщо він живе в серці, то усі розмови про віру, як мовиться, на користь бідних.
Людина зібралася плисти в Америку. Вона приходить у квиткові каси і каже про це.
– Будь ласка, сер. Корабель готовий до відплиття. Сідайте на борт і скоро ви будете в Нью-Йорку.
– Але, – заперечує горе-мандрівник, – я хотів би під час подорожі залишитися в Англії і наглядати за своєю крамницею.
Касир, зрозумівши, що має справу з божевільним, пропонує тому не гаяти час даремно, а вирушити додому «наглядати за своєю крамницею».
Удавана віра в Христа – це кепкування над Ним. Прошу, мій читачу, не зневажай Бога. Не думай, що святий Спаситель потуратиме гріху.
Подивіться на дерево, воно обвите плющем, що висмоктує з нього соки, вбиваючи його. Чи можна спасти дерево? Садівник думає, що так. Він хоче приступити до справи, але перш ніж взятися за сокиру і секатор, йому сказали, щоб він не чіпав плющ.
– Але це неможливо, – сказав садівник, – як я можу спасти дерево, якщо його вбиває плющ. Якщо ви хочете, щоб дерево не загинуло, паразита треба прибрати.
Хіба це безрозсудно? Розумно. Якщо ви не дозволяєте садівникові зробити свою справу, отже, ви йому не вірите. Якщо грішник хоче зберегти свої гріхи, отже, він не вірить Христу.
Який твій улюблений гріх? Серйозний злочин? Тоді нехай сором зупинить тебе. А якщо це любов до світу або боязнь, що люди скажуть, або гріховні амбіції? Ніщо з перерахованого не має змусити тебе жити у ворожнечі з Богом. А може це любов до людини? Але хіба вона може змагатися з любов’ю до Господа? Дозволити собі порівнювати земне з Господом – це ідолопоклонство. Хтось каже, що залишити певний гріх для нього неможливо, бо це спричинить певні наслідки: провалить бізнес, зруйнує перспективи чи знизить ефективність роботи. Якщо проблема в цьому, то Господь дає пораду, як її вирішити. «Якщо ж праве око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе, бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну вогненну. І коли правиця твоя спокушає тебе, відсічи її та кинь від себе: бо краще для тебе, щоб загинув один з членів твоїх, аніж щоб усе тіло твоє було ввергнуте в геєну» (Мф. 5:29-30). Краще увійти до життя однооким, із зруйнованим бізнесом, ніж сподіватися на щось, окрім Христа. Краще бути кульгавим вірним, ніж грішником, що жваво скаче в прірву. Якщо ти набудеш Христа, то неважливо, що втратиш. Не сумніваюся, багато хто втратив багато, але придбав більше.
Я ніби чую голос Джона Буньяна з книги «Надмірна благодать до найбільшого з грішників», написаної в 1666 році: «Чи залишитеся ви в гріхах і підете в пекло чи залишите гріхи і підете на небеса». Рішення має бути прийняте сьогодні, тут і зараз. В ім’я Господа запитую: Христос і спасіння або улюблені гріхи і погибель? Проміжного стану немає: або – або. Очікування ухвалення рішення – це вибір гіршого варіанту. Людина, яка відклала рішення, вже стоїть біля погибелі. Той, хто не знає, бажає він спастися чи ні, носить у грудях кам’яне серце.
Якщо ви хочете розстатися із злом, Господь допоможе зробити це. Його милість вже змінила напрям ваших бажань. Це означає, що серце ваше змінилося. Тому, утверджуйтеся на Ньому в боротьбі із спокусами і день у день виконуйте заповіді Божі. Ісус Христос у силі дати зір сліпим, здорові ноги кульгавим, а розслабленому можливість нести своє ліжко (див. Лк. 7:22; Мф. 9:2-7). У Нього достатньо сили, щоб допомогти вам впоратися з поганими звичками. Його міць нічим не обмежена, і якщо бажаєте спастися, спасетеся, шлях розчищений, перешкоди прибрані. Той, який змінив ваше мислення, змінить і життя, щоб ви змогли увійти до слави. Коли б не Його втручання, то у вашій голові не народилися б думки про залишення гріхів. Якщо ви довіряєте Йому, отже, Він почав Свою роботу, а почавши, обов’язково продовжить і закінчить.