Сфера 2: Стосунки з людьми

На задніх дверцятах старого, побитого фургона, що їхав попереду мене, був напис, думаю, цитата з Біблії; щось, що через цю несподівану зустріч на автостраді, заздалегідь заплановану самим Богом, без сумніву, розширило і поглибило б моє духовне життя! Я збільшив швидкість, щоб під’їхати ближче до фургона і прочитати напис.

Як виявилося, він не був узятий зі Святого Письма, але він таки мав значення для мене… й досі має. Там було написано:

  • НЕ ТАК, ЯК ХОЧЕШ ТИ,
  • НЕ ТАК, ЯК ХОЧУ Я,
  • АЛЕ ЯК ХОЧЕ ЯГВЕ

У Старому Завіті Бога називають Ягве [або як інколи перекладають «Яхве» чи «Єговах»], що означає «Бог спасає»).

Інакше кажучи, по-Божому. Не по-твоєму або по-моєму. Це пригадало мені про те, що ми повинні більше зосереджуватися на сповненні Божого плану, ніж замислів, які ми собі видумати або з якими погодилися під впливом інших. Колись я почув таке: «Якщо ви хочете розсмішити Бога, розкажіть Йому про свої плани».

Щоб побудувати осмислені відносини з людьми, нам слід старатися зрозуміти Божі плани, що здійснюються в нашому житті через інших людей. Крім намагання зрозуміти унікальну мапу життя, яку Бог накреслив для нас, ми також повинні прагнути зрозуміти мапи життя, що Він підготував для тих людей, яких ми любимо і про яких турбуємося. Що глибше ми пізнаємо мапи життя одне одного, то кращими будуть наші стосунки.

Якщо розглядати всіх інших людей як не менш важливих «автомобілістів» на дорозі нашого життя, то зможемо зрости в таких головних чеснотах, як любов, смирення і повага до інших людей. Замість того, щоб вважати себе пупом землі, нам слід дивитися на себе як на автомобілістів, що ділять дорогу з іншими водіями, які їдуть згідно з Божою мапою свого життя. Це зобов’язує нас бути відповідальними за всі наші думки, слова і вчинки, якими ми торкаємося сердець і душ інших людей.

Наша мета в житті має вічне значення, бо наші вчинки впливають на наших ближніх, а також на те, куди прямуємо в нашій мандрівці життям. Подібно до автомобільної навігаційної системи Дух Святий допомагає нашій свідомості знайти дорогу. Нам лише потрібно прислухатися і прийняти його допомогу у своєму щоденному житті.

Якщо ми рухаємося в напрямі влади, престижу й матеріальних речей, то ми прямуємо до земного пункту призначення, до якого важко дістатися і в якому інші люди фігурують доти, поки стосунки з ними є для нас вигідними.

З іншого боку, якщо ми визнаємо напрям на смиренність, шанобливе ставлення і любов до інших людей, коли мандруємо згідно з мапою, яку Бог для нас накреслив, то ми не перестанемо відчувати на собі всю щедрість Його благодаті. Бог живить наше почуття належності Йому, якщо ми живемо за біблійною заповіддю носити «тягарі один одного» (Гал. 6:2). Дія таких стосунків сягає далеко за коло наших родичів та друзів, і світло Христової любові проникає в темний і безнадійний навколишній світ.

Це означає, що кожні наші взаємини не просто сповнені позитивного ставлення і поваги до інших людей, але також сприяють їхньому добробуту і задоволенню особистих потреб.

Якщо ж ваші стосунки з іншими людьми слід поліпшити, то моліться, щоб Бог дав вам інструменти (чесноти), яких ви потребуєте для того, щоб стати найкращим чоловіком чи дружиною, батьком чи матір’ю, другом чи родичем. А відтак візьміть інструменти в руки і гайда до роботи!

Як мені побудувати тривалі стосунки з людьми?

Через ваші добрі вчинки і турботу, яку ви виявляєте до інших, Ісус може досягти їхніх сердець і душ. З позиції вічності такі вчинки є радше вашим особистим способом наслідування Христа, ніж егоїстичною гонитвою за певними результатами і нагородами. Не переймайтеся, якими будуть результати! Зрештою, здебільшого наші добрі вчинки лише сіють зерно в житті інших людей, а далі діє Бог. Мати Тереза з Калькутти наголошувала не так на важливості бути успішним, як на тому, щоб залишатися вірним. Тож зосередьте свою пильність на корені, а не на плоді.

Якщо ви хочете змінити свої взаємини з людьми довкола себе, то спершу усвідомте, наскільки це для вас важливо. Запитайте себе: чим зумовлені мої стосунки з іншими – себелюбством чи самовідданою любов’ю до Христа? Якими я бачу Своїх ближніх? Чи хочу я мати глибокі й тривалі відносини з ними? Що для цього мені потрібно змінити в собі?

Питання в тому, чи готові ми змінюватися. Це має бути рішення виявляти любов до людей довкола вас, забувши про свою занепалість духу, свої розчарування в минулому, свої давні рани і гнів, увесь свій емоційний багаж.

Ви також можете залишити все, як є, тупцювати на місці, не просовуючись ні на крок уперед у тому, як ви розмовляєте, дієте і думаєте, а також ставитеся до інших людей. Я молюся, щоб з вами такого не сталося. Натомість кожну людину приймайте як Богом сотворене диво та супутника на вашій життєвій дорозі. Однією з дійових осіб у вашій історії життя.

  • ПРОСІТЬ Святого Духа про благодать знання – що вам слід робити, щоб допомогти іншим.
  • СТАРАЙТЕСЯ поліпшити взаємини з людьми, з якими вам складно і неприємно спілкуватися. Їх не так уже й важко знайти – вони повсюди, навіть поміж родичів.
  • ПРОПОНУЙТЕ свою допомогу тим, хто її потребує, незалежно від того, чи звертаються до вас про поміч, чи ні. Розширте своє розуміння поняття «людей, які потребують», щоб воно не лише обмежувалося людьми, які мають потребу в таких основних речах, як, наприклад, житлі, їжі або одязі, але також стосувалося людей, які потребують емоційної, моральної чи духовної підтримки.
  • МОЛІТЬСЯ щодня за потреби інших людей. Богові подобається, коли ви це робите, а ті, за кого ви молитеся, направду відчують дію ваших молитов.

Вчинки викликають певні реакції. Якщо ви почнете з того, що по-новому подивитеся на своїх ближніх, то зможете запалити стосунки з людьми, яких зустрічаєте на своєму життєвому шляху, новим розумінням і глибиною. Причому стосунки не тільки з близькими, а навіть з випадковими знайомими.

Нагородою за це є благодать бачити життя від самого початку аж до перспективи вічності, що вказує вам та іншим на вічне Боже царство.

Хто виховуватиме ваших дітей?

Як для батьків нехай вашим першочерговим завданням буде!

  • ЗАХИСТИТИ дітей від усього, що може нашкодити їм у духовному, емоційному та фізичному плані;
  • ОЗБРОЇТИ їх інструментами та вміннями, необхідними в дорослому житті;
  • НАСТАНОВЛЯТИ їх у тому, як приймати мудрі рішення в житті;
  • НАВЧИТИ їх правдивих мужності та жіночності.

Застереження: Не дотримуючись цих настанов на практиці, ви дозволяєте світові з усією його поверховістю і корупційними схемами виконати їх за вас!

Наші діти недовго є такими юними і сприйнятливими, тому це можливість, яка випадає лише раз у житті.

Якось за кермом авто роздумував про новину, яку почув уранці від дружини: вона вагітна нашою п’ятою дитиною. Я підрахував, що мені виповниться 48 років, коли вона народиться, 65 років – коли вона закінчить школу і понад 70 років – коли вона завершить коледж. Жодне з цих чисел не викликало усмішки на моєму обличчі, і я зрозумів чому: я думав більше про себе, ніж про особливий дар, яким Бог мене обдарував! Мені стало соромно, і я усвідомив, що потрібно схилитися перед Богом зі вдячністю за те, що, маючи Свій план щодо нас, Він удостоїв нас із дружиною виховати ще одну з Його дорогоцінних душ. У мене в голові все цілковито перевернулося, я став дякувати Богові і примирився з Його Провидінням. Я перестав думати про вік і всміхнувся.

Попередній запис

Віра (закінчення)

Наступний запис

Стосунки з людьми (закінчення)