Діти – особливо до шести років – часто бояться. Їхні страхи набувають різної інтенсивности і форм: нічних жахіть, страху перед темрявою тощо. Більшість батьків знає, що дитячі страхи посилюються у вечірню пору, коли ті лягають спати і залишаються в кімнаті на самоті.
Існує кілька дуже простих способів допомогти дитині подолати страхи. Можна, зокрема, засвітити настільну лампу або залишити ввімкнутим світло в передпокої. Та головне – усвідомити, що більшість страхів, які викликають у дитини нічні жахіття й переляк, а також тривожать її думки й почуття, безпосередньо спричинені переглядом сцен насильства на телеекрані. Потрібно чітко розуміти: перегляд напружених або страшних сцен, програм і фільмів може завдати дитині невиправної шкоди. Як свідчать результати досліджень лікаря Джеймса Добсона, проведених у Корнельському університеті, тати, котрі належать до середнього класу, проводять з дітьми дошкільного віку 37 секунд на день. Це менше п’яти хвилин на тиждень! Натомість перед телевізором діти щотижня проводять 54 години!
Один із найліпших способів допомогти дитині впоратися зі страхами – поговорити з нею про наші власні. У дитинстві ми теж чогось боялися. Добре поділитися цим досвідом із власною дитиною. Розкажіть, як ви розпізнавали і долали страхи у своєму житті. Ніколи не критикуйте дитини, не дорікайте за те, що вона боїться. Хоч би що розказала дитина про свої страхи – не насміхайтеся з неї, навіть якщо це дуже смішно. Допоможіть дитині зрозуміти, що всі чогось бояться й що з вашою допомогою вона зможе перемогти страх.
Водночас вам варто розуміти, що дитина може використовувати страх – як і почуття провини – щоб маніпулювати. Діти майстерно вміють втягати маму і тата у своє життя. Хочуть монопольно володіти батьками і готові багато на що, щоб досягти цієї мети. Можуть стати майстрами в цій сфері.
Одна з порад, яку даю батькам, коли їхнім дітям ще немає п’яти, стосується повсякденних дій, з яких складається ритуал підготовки до сну. Час перед сном можна присвятити молитві, читанню казки або слуханню якоїсь музики. Дайте дитині чітко зрозуміти, що буде лише одна казка або мелодія, а потім ви зачините двері, після чого вони мають залишатися зачиненими аж до ранку (див. «Ліжкові битви» у наступному розділі).