Де скарб твій, там буде й серце твоє

Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! (Мт. 6:19-21).

Де є твій скарб? Що насправді потрібне тобі, аби твоє життя було вдалим? Ми, християни, не осягаємо щасливого життя в нашій земній мандрівці. Тут, на землі, наше життя завжди закінчується поразкою, бо зрештою ми помираємо. Але ми знаємо, що це – не кінець життя. Не збирайте собі скарбів на землі – не покладайтесь на те, що руйнується й минає; ваші серця більші, ніж кожне з благ цієї землі і всі разом.

Є величезна диспропорція між автентичним, глибоким, духовним голодом, присутнім у кожному з нас, та частими намаганнями втамувати цей голод якимись дріб’язками.

Релігійна людина завжди прагне більшого; це не та людина, яка має святий спокій, бо знайшла дорогу до Бога і знає, що робити з цим життям; релігійна людина має повсякчас вдосконалюватися, аби не потрапити в полон власного лінивства, яке наказує спочити, зупинитися.

Незвичним є це речення Ісуса: Де скарб твій, там буде й серце твоє. Я віддавна розмірковую власне над цим реченням, яке видається мені надзвичайно важливим і ключовим. Скарб – це те, що для тебе найважливіше. Як можна в цьому переконатися? Пропоную таку духовну вправу. Дай собі відповідь на запитання: що найбільше боїшся втратити в житті? Чи справді найбільше в житті боїшся втратити благодать Божу, приязнь із Богом? Кожен з нас повинен замислитися над цим, пошукати відповідь у своєму серці. Бо серце людини бездонне, у ньому містяться дивовижні речі, як, утім, і небезпечні.

Що насправді є твоїм скарбом? Святий мученик Юстин, великий християнський мислитель II ст., говорив: «Де скарб людини, там її розум». Де розум людини, там її скарб. Із цього випливає динаміка твого життя, твоїх дій, твого вибору, правди твого життя.

Де скарб твій, там буде й серце твоє. Можливо, ми маємо бути шукачами скарбу? Може, власне, бути християнином – це велика духовна пригода?

Попередній запис

Як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри

Наступний запис

Око то світильник для тіла