«Слово “Бог” зарезервоване для Отця і характеризує Його як Отця: є лише один Бог – Отець». (Ф.-К. ДЮРВЕЛЬ)
Кардинал Стефан Вишинський[1] писав: «Не пропаду, бо знаю слово “Отче”. Не впаду у відчай і не зазнаю безсилля. Завжди опиратимусь на руки Отця. Понесу їх у долоні, як останню іскру згаслого вогню». Отцівство Бога означає, що все життя походить від Нього, і Він його невпинно підтримує Своєю отцівською любов’ю. Це Бог – та споконвічна любов, що дарує життя. Він – джерело будь-якої любови. Від Нього також залежить початок кожного людського існування. Життя, яким Бог обдаровує людину, існує в Ньому самому.
Бог Отець постійно народжує Свого Сина у Святому Духові. Від Бога, як Отця, походить Син, Якого сприймаємо як «Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного» (Нікейсько-Константинопольський Символ віри). Життя не лише походить від Отця, а й прямує до Нього. Кожне життя повертається до Отця, зокрема й те, що було передане Синові у Святому Дусі. Адже Син повністю обернений до Отця: Отець любить Сина, бо Він завжди чинить те, що Йому подобається (пор.: Ів. 8:29). Отець об’являється нам як остаточне джерело й кінцева мета людського життя. Він сам помістив у нашому серці тугу за Його любов’ю.
Єдинородний Син Отця сходить на землю і стає людиною, щоб ми змогли реалізувати свою тугу за Його любов’ю. Ісус перетворюється на нашу дорогу до Отця та є точним відображенням Його любови: «А хто бачить Мене, той бачить Того, хто послав Мене» (Ів. 12:45)[2]. Той, хто бачить, слухає й споглядає любов Сина, бачить, слухає і споглядає любов Отця. Єдність і любов Отця й Сина у Святому Духові – це найдосконаліший зразок будь-якої любови, а особливо – батьківської. Від любови Отця походить наше життя і здатність передавати його – батьківство.
Батько, що дає життя своїй дитині, пізнає Бога, Який є від початку та стоїть біля витоків кожного людського існування. Зачинаючи нову людину, чоловік повинен усвідомлювати, що використовує силу, яка належить не йому, а Богові.
[1] Стефан Вишинський (1901-1981) – польський релігійний діяч, кардинал Римо-Католицької Церкви. Був архиєпископом Гнєзненським і Варшавським, примасом Польщі. – Прим. пер.
[2] Тут і далі Святе Письмо цитуємо за перекладом Івана Огієнка. – Прим. пер.