Буття 16:1-14
Як ви вже знаєте, Авраам був людиною заможною, тому мав багато слуг. Однією з них була жінка на ім’я Агар. Вона була родом з Єгипту, але свого часу біла віддана в рабині Аврааму. Її обов’язком було прислуговувати Саррі. Господар і господиня поводилися з нею добре, й від Авраама вона багато чула про Господа і любила Його.
До того, як Авраам вирушив до Ханаану, Бог дав йому чудову обітницю про народження сина, якого обіцяв благословити і сказав, що від його нащадків свого часу на землю з’явиться Спаситель.
Відтоді минуло десять років, Авраам і Сарра вже оселилися в краї ханаанському, але досі так і не народили сина. Таке довге очікування втомило Сарру. Одного разу вона сказала Авраамові, щоб він узяв за дружину Агар, і від нього народиться син, якого Сарра вважатиме за свого. Вона так зробила, бо злякалася: «А що, якщо Бог не дасть мені сина?»
На жаль, Авраам послухався свою дружину замість того, щоб твердо пам’ятати обіцянку Бога і чекати на її здійснення. Ще під час створення світу Бог одному чоловікові дав за дружину одну жінку, і не слід було Аврааму брати собі другу дружину. Такий непослух приніс потім дуже багато горя і сліз Саррі, яка сама дала цю пораду.
Нова роль Агарі та вагітність враз змінили її поведінку. Тепер вона припинила догоджати своїй господині, а Сарра почала дорікати за це своєму чоловіку. Авраам насправді ж дуже любив Сарру, і щоб догодити їй, дозволив самій вирішити долю Агарі. Дивно, як могла з доброї, ласкавої до своїх прислужниць господині, Сарра стати жорстокою і несправедливою жінкою. Так буває тоді, коли ми не послухавшись Бога, самі щось вирішуємо зробити. Так вчинила Сарра, давши пораду Авраамові. А потім неприємні наслідки – зміна поведінки Агарі – дозволяють злу оселитися в нашому серці і впливати на нашу поведінку. Таке поводження Сарри зі служницею змусило Агар утекти в пустелю.
Це була надзвичайно небезпечна подорож для вагітної самотньої жінки. Вона йшла пустелею, де бродять небезпечні звірі, повзають отруйні змії, павуки й різні комахи, аж поки не дійшла до оазису, де було джерело води. Уявіть собі, як втішилася вона свіжою прохолодою, відпочиваючи біля джерела прозорої освіжаючої води!
І знайшов її ангел Господній, і звернувся до неї на ім’я, сказавши: «Агаро, Саррина невільнице, звідки ти прийшла і куди ти йдеш?» Зауважте, ангел не звернувся до неї, як до дружини Авраама, а нагадав, що Агар – невільниця Сарри. І жінка відповіла, що тікає від своєї господині. Тоді ангел сказав їй: «Повернися до своєї господині й підкорися їй». Певно, наказ ангела не дуже сподобався їй, бо й нам буває важко визнавати свої помилки і розкаюватися в них. Та Агар зробила, як сказав їй Господь.
І повідомив їй ангел, що вона народить сина, і дасть йому ім’я Ізмаїл, бо прислухався Господь до її недолі. Від сина її Господь дасть велике потомство.
Агар назвала джерело, біля якого говорив до неї Господь, джерелом Того, Хто бачить мене! Вона була вдячна Богу за те, що Він її побачив. О, як це втішно знати, що Бог бачить нас, коли ми на самоті кличемо до Нього, сумуючи серцем.
Інколи за ваші витівки батьки змушені покарати вас. Але і тоді Бог ласкавий до вас і хоче, аби ви попросили пробачення спочатку в Бога в молитві: «Ісус, прости мені мій гріх!», а потім вибачилися перед батьками і намагалися виправити свою поведінку. Бог почує вас і допоможе вам змінитися. «Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх», – так каже Давид (Пс. 114:1).
ЗАПИТАННЯ:
- Яку пораду дала Сарра Аврааму і чому вона це зробила?
- Які змінилися стосунки між Саррою та Агаррю?
- Чому Агар утекла в пустелю?
- Що сказав ангел Агарі біля джерела?