Марка 7:24-30
Ісусу було чимдалі важче утаїтися від народу, бо куди б Він не приходив, до Нього відразу ж збиралися люди і приносили хворих для зцілення. Одного разу Христос хотів потайки прийти в один дім, який знаходився в околицях міст Тиру та Сидону. Але про Його перебування дізналася одна жінка-язичниця. Навіщо ж вона так наполегливо шукала Ісуса, адже ж вона була з народів, які не визнавали Бога, а вклонялися ідолам?
У бідної жінки була одна-єдина донька, в яку вселився злий дух. Що тільки не робила жінка, до кого не зверталася – ніхто не міг їй допомогти. Почувши, що у євреїв є Ісус Христос, Який виганяє злих духів із людей, вона почала Його шукати й ось нарешті знайшла.
Жінка побачила Христа, підбігла і впала до Його ніг: «Благаю Тебе, допоможи! Вижени із моєї доньки злих бісів, бо дитина мучиться і несила вже терпіти».
Ісус відповів їй, випробовуючи її віру: «Жінко, Мене послав Бог до синів Ізраїля. Ти ж – чужинка, та ще й з країни, де вклоняються ідолам. Справжній єврей назвав би тебе собакою. Як гадаєш, чи можу я взяти хліб зі столу у синів і віддати його собакам?»
Чи образилася жінка на ці слова? Ні, адже вона знала, що її народ справді вклоняється ідолам і поводиться гірше за тварин. Але сама вона повірила в Ісуса, у те, що Він може зцілити її дитину, тому смиренно відповіла: «Так, Господи, ми – недостойні Твоєї ласки! Але і собаки їдять крихти хліба, які падають зі столу синів».
Ісус бачив смирення та розкаяння тієї жінки, тому Він із любов’ю сказав: «Я побачив віру твою! Іди додому, демон залишив твою дитину і вийшов із неї».
Жінці не потрібно було ніяких доказів! Вона стрімголов побігла додому, де знайшла свою донечку, яка лежала на постелі. Дівчинка ще була слабкою, але очевидним було те, що Ісус звільнив її від демона! Жінка прославила Бога за таке чудо, яке Він вчинив з її дитиною.
ЗАПИТАННЯ:
- Навіщо язичниця шукала Ісуса?
- Що Христос відповів на прохання жінки?
- Чому Ісус допоміг жінці-язичниці?
- Що сталося з її донькою після слів Ісуса?