Дії 24:24 – 25:12
Намісник Фелікс мав молоду дружину на ім’я Друзилла. Не зважаючи на молодість, це вже було друге заміжжя для жінки: першого чоловіка вона покинула заради Фелікса. Одного дня, через декілька днів після суду, Фелікс із дружиною покликали до себе Павла і попросили розповісти їм про Ісуса Христа докладніше.
Павло знав про гріх, в якому жили намісник і його дружина, тому, розповідаючи про Спасителя, торкнувся теми праведності, стриманості та майбутнього суду, який Господь вчинить над грішниками. Почувши це, Фелікс дуже налякався, адже його сумління не було чистим.
На жаль, страх не привів його до покаяння, а лише збудив інтерес ще послухати слів Павла. Крім того, Фелікс був жадібним до грошей і все чекав, що Павло запропонує йому хабара за свою свободу. Але Господь засуджує нечесність тих, хто дають хабарі для вирішення справи на свою користь, тому чесний Павло провів два роки у в’язниці. Ці роки він не змарнував, адже зміг багато спілкуватися і наставляти віруючих не лише Кесарії, але й писати послання іншим церквам.
Настав час Феліксу віддати свою посаду іншому управителю, якого звали Фест. Від’їжджаючи, Фелікс залишив Павла у в’язниці, тому що бажав догодити юдеям.
Фест затримався в Кесарії лише на три дні, а потім відбув до Єрусалиму. Коли юдеї почули, що змінився управитель, то вони, досі палаючи люттю на Павла, прийшли до Феста з таким проханням: «Змилуйся над в’язнем Павлом, він уже два роки сидить в Кесарії. Припровадь його до Єрусалиму, й ми тут вирішимо його справу». Насправді ж юдеї вчинили нову змову, щоб убити Павла, коли той прибуде до столиці.
Але в Господа були інші плани, тому він поклав на серце Фесту відповісти юдеям так: «Він ув’язнений у Кесарії, куди й я скоро повернуся. Якщо ви маєте щось проти нього, приходьте, і у суді все вирішимо».
Через десять днів Фест повернувся у свої володіння. Наступного дня він наказав привести Павла для вирішення його справи.
З Єрусалиму прийшли обвинувачі, які почали зводити страшні наклепи на Павла, але жодного із них не могли довести.
Павло, отримавши дозвіл, сказав у відповідь: «Я не вчинив ніякого злочину ані проти закону юдейського, ані проти храму, ані проти кесаря».
Кожний правитель бажав під час свого правління мати гарні відносини з юдеями, тому Фест, бажаючи їм догодити, запитав Павла: «Може ти бажаєш, щоб я вершив суд над тобою в Єрусалимі?» Можна лише уявити злі вдоволені посмішки юдеїв, коли вони почули такі слова управителя.
Але ми з вами пам’ятаємо, що Господь відкрив Павлу, що той буде свідкувати про Ісуса в Римі. Ось і настав час виконати Божу волю! Павло відповів Фесту: «Я перебуваю на суді кесаря, де мені і належить бути. Я нічим не образив юдеїв. Вимагаю суду кесаря!»
Згідно римських законів, кожний, хто хотів оскаржити рішення місцевого суду, міг вимагати верховного суду, тобто – суду від кесаря! Знаючи про це, Фест невдоволено відповів: «Ти вимагаєш суду кесаря, отже, до кесаря будеш і відправлений».
Управитель наказав повернути Павла до в’язниці, доки не буде слушної нагоди відправити його на човні до Риму. А розгнівані через свою поразку юдеї мусили ні з чим повертатися до Єрусалиму.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому Фелікс два роки не вирішував справу Павла?
- Хто змінив Фелікса на його посаді управителя Кесарії?
- Що і навіщо просили юдеї у Феста, коли той був в Єрусалимі?
- Як відбувався і чим закінчився другий су над Павлом у Кесарії?