Інша з форм присутности Бога є фундаментальною для молитовного життя: це Його присутність у Святому Письмі. Бог промовляє через слова Біблії. Бог живе в її слові; коли ми приймаємо це слово й розважаємо над ним у нашому серці, то це дозволяє нам прийняти дар Його присутности та Його Любови. Якщо людина ставить запитання: «Що я повинна робити, щоб добре використати час, який вирішила присвятити молитві?», – то, на мою думку, найкраще порадити їй розпочати з розважання над Святим Письмом. Не виключаючи, звичайно, інших форм молитви, про що ми поговоримо в наступній главі. Важливо, однак, щоб головною поживою нашого молитовного життя було Слово Боже.
Однією з найдивовижніших речей у Біблії є те, що Бог у ній не лише звертається до нас, промовляє до нашого серця, але також дає нам слова, щоб Йому відповісти. Наприклад, псалми невичерпно багаті й допомагають нам висловити нашу молитву і встати перед Богом у правді. Тому Святе Письмо є основою будь-якого автентичного діялогу з Богом. Чим більше наше молитовне життя братиме поживу зі Святого Письма, тим правдивішим і глибшим воно буде, тим краще допоможе нам зустріти Бога в правді.
Мова Біблії – це мова людська, що почасти є бідною, обмеженою, неясною, але через неї Бог реально спілкується з нами. Розважати над Святим Письмом – це щось набагато більше, ніж розмірковувати над якимось текстом, робити з нього якісь висновки; коли йдеться про молитву й віру, то це означає прийняти Божу Присутність, яка нам дається. Звичайне роздумування над певними віршами, якщо воно здійснюється з вірою і любов’ю, може привести нас у глибоке сопричастя з Богом. Бог дає себе нам на поживу через Своє Слово.
Слухання Слова Божого дозволяє нам увійти в близькість із Богом. У житті подругів, які люблять один одного, слова, які вони промовляють до себе, творять близькість, простір спільности, взаємного дарування, яке іноді звершується взаємним тілесним даруванням. Так само слухання Слова Божого, відлуння, яке воно пробуджує в нашому серці, молитовна відповідь, яка б’є з нього ключем, сама отримуючи поживу зі Святого Письма, дозволяють, щоб між Богом і кожною віруючою людиною утворився правдивий простір близькости і взаємного дарування.
Кожен християнин, який читає Святе Письмо, шукаючи в ньому Бога, у смиренній і щирій поставі, сповненій віри, час від часу переживатиме цей чудовий досвід: якийсь уривок, хоч і написаний багато століть тому, в історичному контексті, дуже відмінному від мого, торкає мене і промовляє до мене з небувалою точністю, стосується саме того, що я сьогодні переживаю і виразно говорить мені те, що я потребую почути від Бога. У мене справді складається враження, що той чи той уривок з книги пророка Ісаї, той чи той вірш псалма або послання був написаний саме для мене! Цей досвід не є уділом великих містиків чи фахівців з екзегези, кожен християнин покликаний пережити його. Особливо сьогодні: ми, віруючі, перебуваємо в складних умовах, тому Бог більше, ніж коли-небудь, відкриває усім малим і вбогим багатства Свого Слова. Я абсолютно переконаний, що звичайнісінька і найменш освічена людина серед усіх віруючих може відкрити в Біблії скарби світла й мудрости, які ніхто перед нею ще не відкривав. Слово Боже промовляє до серця кожної людини неповторно і особисто.
Дозволю собі одне коротке свідчення: декілька років тому в мене був важкий період – втома, знеохочення, болісне відчуття власної убогости… Я поїхав на декілька днів у бенедиктинський монастир, щоб віддати в Божі руки свої біди, питання, на які не знаходив відповідей, тощо. Коли я брав участь у богослуженнях, то мене заколисували мелодії псалмів. І ось серед багатьох псалмів я почув такий вірш: «Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі» (Пс. 115:7). Тоді я відчув, що цими звичайними словами Бог звертається просто до мого серця, і мене це дуже підбадьорило.