Християнин у Христі, Який його «схопив», поєднуються з усіма своїми братами, – тими, що на землі, і тими, що в небі. Все їхнє духовне багатство належить йому, а його – їм. З ними він почувається відповідальним за всі людські створіння, які ще не пізнали Отця Небесного.
Лише в Церкві, у молитовному зібранні усіх дітей Господа, ми можемо зустріти Бога і молитися до Нього. Кожен – в ім’я всіх, і всі – в ім’я кожного (1. Пліч-о-пліч…). – Таким чином у молитві ми маємо в нашому розпорядженні значно більше, ніж наші особисті можливості: це невичерпні ресурси, якими є любов і молитви всіх членів Божої родини (2. Маленька донька органіста). – Під час молитви потрібно єднатися не лише в земній Церкві, але й у небесній, великій небесній літургії – службі ангелів і святих (3. Ліствиця Якова). – У центрі великого зібрання всіх дітей Божих – Діва Марія, і наша молитва включається в її молитву! (4. і 5. Присутність Богородиці). – Єднатися з Церквою в молитві не означає віддалятись від тих людей, які ігнорують Господа, нехтують Його. Як можна побачити красу, вищість, отцівство Бога, не маючи непереборної потреби приводити инших до пізнання Його? (6. Атеїзм і молитва). – Досить однієї мовчазної присутности, щоб людина молитви працювала над ділом Господа, яке полягає в тому, щоб «зібрати в єдності дітей Божих, що розкидані» (7. Чорна Мімуна). – Крім того, така людина заступається за світ, щоб оберегти його від кари, до якої привертають численні гріхи людей (8. «Через проломину»). – Заступатися – це значно більше, аніж жалкувати через своїх братів, це прокласти крізь себе прохід до безмежної любови Бога, щоб швидше встановити Його Царство (9. Розпростерті руки). – Таким чином через молитву людина сприяє здійсненню Божого діла не лише в собі, але ще й у цілому світі (10. Молитись – це співпрацювати).