Наша історія також триває далі. Не має значення, якої ганебної невдачі ми зазнали. Ми можемо покаятися, і Бог завжди прийме нас. Я не пригадаю жодного випадку, коли Бог не прийняв когось зі Своїх дітей, що визнали власну помилку. Бог ще нікого не зрікався. Хиби не повинні обмежувати наше життя. Бог може використовувати нас, благословляти нас, визволяти нас, ощасливлювати нас, попри всі наші хиби, якщо ми попросимо в Нього прощення і назавжди вирішимо жити життям, яке миле Йому.
Укінці ми побачимо Давида, що танцював перед Господом, чоловіка, що був Богові до серця. Попри те, що Давид говорив чи не говорив, що робив чи не робив, куди ходив чи не ходив, Бог був Господом Давидового життя. І Він є також Богом нашого життя.
Ми всі помиляємося час від часу, як і Джон Смольц, з яким ми познайомилися раніше. Тепер його вважають одним із найбільших пітчерів в історії бейсболу, майбутнього мешканця Галереї слави, але Джон пригадує, що найкращими в його кар’єрі і найбільш повчальними були ті часи, коли він зазнавав невдачі. Нехай невдача не лякає вас. Як одного разу сказав мені Джон: «Я не можу допустити, щоби погане поле чи програш визначали мою цінність як пітчера. Тому я не можу допустити, щоб якась помилка в моєму житті визначала все моє існування. Бог забуває наші хиби, ми мусимо чинити так само».
Я вдячний, що мій брат Едді пізнав цю правду. Роками бажаючи перебратися до Лос-Анджелеса, Едді зрештою здійснив свою мрію, коли рік прожив у Лос-Анджелеському «Центрі мрій». Під проводом священика Метью Барнета місія «Центру мрій» служить безлічі людей, що не мають даху над головою, страждають від якоїсь залежності або просто хочуть заново почати життя. Щодо мого брата, то в «Центрі мрій» він пізнав, якою дивовижною є Божа благодать.
Едді часто телефонував і писав нам, сповнений захватом від Божої любови до нього. Поступово він зрозумів, що справді може залишити позаду своє минуле. Він зрозумів, що його минуле не постійне і він не мусить перебувати в його путах. Я вдячний Богові за той час, який провів Едді в «Центрі мрій», бо справді вірю, що то був вирішальний момент його життя. За час свого перебування в Лос-Анджелесі Едді усвідомив, що Бог прийняв його, попри недоброзичливість інших. Він дійшов до розуміння, що всі ми мусимо вчитися, – і що Бог недобачає наші хиби, натомість розпізнає наші потреби.
Тягар минулого перешкоджає нам прийти до того, що Бог приготував нам у майбутньому. Не дозволяйте ворогу красти в себе «силу розуму», примушуючи обсмоктувати безплідні думки. Ваше минуле скінчилося. У Христі все обертається на нове. Зрозумійте, що, впадаючи в гріх, ви маєте заступника у Святому Дусі (див. 1Ів. 2:1). Він захищатиме вас на суді перед Отцем, Який прийме вас так само, як прийняв Давида. Коли ви зазнаєте невдачі – а це станеться, – я закликаю вас підвестися, обтрусити пилюку і побігти назад до хреста, бо саме там на вас чекатиме Бог.