Хочете дізнатися, що американці думають про гроші та той непотріб, що за них можна купити? Ввімкніть телевізор будь-якого дня о десятій годині і подивіться, як учасники змагаються за призи та гроші. Вони нагадують вискочок, бо лізуть один поперед одного, піняться та вилазять зі шкіри перед ведучим. У них розширюються зіниці та червоніють вуха. Ця жахлива стадія називається пожадливістю до ігрових шоу, і жертви не можуть мислити об’єктивно.
Так, Беті Моліно. Ви виграли НОВЕНЬКУ ПРАЛЬНУ МАШИНУ та цю чудову нову ляльку, ВАНДУ, якій так зрадіє ваша донечка, вам доставлятимуть протягом року льодяники. ВІТАЄМО, Беті, і дякуємо за те, що граєте у «ЗІРВАТИ КУШ» (вибух аплодисментів).
Звідки я знаю так багато про пристрасть до ігрових шоу? Тому, що я брав участь в одному з них! У 1967 році кохана дружина змогла затягти мене на шоу «Давайте домовимося». Ширлі причепила іграшкових пташок на голову та блузку, а я тримав дурний знак із написом: «Моя дружина за птахів». Смішно, чи не так? Однак ми стали щасливчиками і нас вибрали для участи в шоу. Нас посадили на два передні крісла перед камерами, але почали програму з іншими учасниками.
Я весь час думав: «Що я тут роблю з цим дурнуватим знаком?» і почувався якось ніяково. Врешті нас покликали, і ми чекали на вердикт.
«Тут за дверима № 1 є… НОВЕНЬКА МАШИНА» (публіка шаленіла).
Мені перехопило подих. Пересохло в горлі та забилося серце. За крок від мене стояла новесенька омріяна машина. Від бажання немов застряг клубок у горлі. Я почав важко дихати. Я був заворожений.
Для розуміння такої реакції потрібно розповісти про історію автомобілів мого життя. Під час навчання в коледжі я їздив на «Меркурі» 1949 року з відкидним верхом: у машини були міцні сидіння, потужні вікна, потужний відкидний верх, все було потужним… але не було потуги, щоб це все тягнути. Я піднімав вікна зимою й опускав влітку. Ширлі, яка тоді ще мала статус просто дівчини, напевно, любила мене безмежно, якщо терпіла таку машину. Ширлі ненавиділа цей агрегат. На передньому сидінні вилізла пружина, яка рвала одяг та колола тіло. Машина не завжди хотіла їхати. Не один раз Ширлі доводилося керувати цим обідраним шматком брухту, у той час коли я штовхав його ззаду. Це так уражає гордість студента!
Це були ще квіточки, після закінчення коледжу стало ще гірше. Для співбесіди на роботі одягнулися святково. Все як належить: костюм та краватка, каблуки та панчохи. Ми їхали зі швидкістю приблизно 80 км. на годину, коли раптово зірвало верх автомобіля. Брезент рухався ззаду, немов капюшон супермена, і порох дув нам в обличчя. Над головами стирчали рами від відкидного верху. Ширлі страшенно розсердилася і звинувачувала в усьому мене! Вона пригнулася, аби захиститися від пороху, і критикувала мене за такий мотлох. Дивно, але після того випадку ми не розлучилися.
Незважаючи на відмову від машини ще перед участю в шоу «Давайте домовимося», у мене і далі не було нового автомобіля. Кожен зароблений долар спрямовувався на оплату навчання такого бажаного докторату, який я закінчив саме за два місяці до пригоди на телебаченні.
Це пояснює реакцію на цей красивий автомобіль за дверима № 1.
«Щоб виграти цю машину, – пообіцяв ведучий шоу Монті, – вам лише потрібно назвати ціни представлених чотирьох речей». Ширлі та я вгадали три перших ціни, але застрягли на четвертій. Це був порохотяг, що, як виявилося, коштував 53 долари. Пригадую, можна було помилитися на 3 грошових одиниці. Ми порадились і назвали цифру 108.
«Шкода, – підсумував Монті Холл, – ви програли. Але забирайте цей порохотяг (вау!) і три долари, на які можете ще щось у нас придбати. І дякуємо, що були з нами на «Давайте домовимося».
Дорогою додому я з Ширлі обговорював маніпулювання емоціями на програмі. Ми обоє жадали виграти, і відчуття були неприємними. Відтоді я засвоїв хороший урок про пожадливість і про її вплив на духовне життя. Я зрозумів: чого би не бажала людина, з’явиться сатана і запропонує це в обмін на щось духовне. У моєму випадку новенький автомобіль був спокусою, яка спричиняла пожадливість. А якщо ви бажаєте забороненого сексу, то врешті він стане можливим так само. Не дивуйтеся, коли з’явиться той, хто спонукатиме вас до цього. Якщо ви жадаєте бути відомими та впливовими, то цей об’єкт пристрасти вам запропонують (навіть якщо ви ніколи його не одержите). Пам’ятаєте, як Ісуса спокушали хлібом, коли Він постив сорок днів у пустелі. Його спокушали владою та славою під час дороги до хреста. Сатана використовує наші палкі бажання, щоб знищити нас. Я зацитую Святе Письмо: «Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть» (Як. 1:15).
Так само, якщо ви жадаєте великого багатства, – будьте обережними! Сатана вже наполовину досягнув своєї мети: у західній культурі люди прагнуть матеріяльного. Нещодавно хтось дав мені брошуру банку Каліфорнії, адресовану тим, хто ганяється за такими благами. Там було запитання: «Що вас ощасливить?». На наступних сторінках брошури перераховували предмети – яхта, машина, кухонна плитка, телевізор та холодильник. Не думаю, що керівництво банку вірило в можливість відчути щастя після купівлі побутової техніки чи транспортного засобу. Якщо так, то я зацитую слова Ісуса: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його» (Лк. 12:15, виділення додано).