Перш ніж спробувати дати відповідь на ці важливі питання, розгляньмо иншу проблемну сім’ю, яка ще не перетнула критичної межі. Труднощі сім’ї викладено в листі від імени дружини і матері, яку я називатиму Ліндою. Будь ласка, уважно прочитайте цей лист, бо я не раз повертатимуся до нього в книзі.
«Дорогий докторе Добсоне!
Я маю проблему, і вона стала нестерпним тягарем для мене. Вона впливає на мене фізично і духовно. Я виростала в християнській оселі, але вийшла заміж за непобожного чоловіка. У нас з Полом бували скрутні часи – багато виявів гніву і сварок. Він відмовлявся виконувати обов’язки батька трьох дітей, і всі клопоти лягли на мене. Йому подобається боулінг, дивитися футбол і спати цілісіньку неділю. Тому наші взаємини ніколи не були простими. Але кілька років тому з’явилася набагато поважніша проблема.
Пола зацікавила вродлива розлучена жінка, яка працює в нього бухгалтером. Він допоміг їй кілька разів, і спершу це видавалося мені цілком нормальним. Але я почала помічати, що наші стосунки погіршуються. Він хотів, щоб його усюди супроводжувала ця жінка, і дедалі частіше бував в її домі. Він сказав, що вони виконують бухгалтерську роботу, але я не вірила. Я почала висловлювати своє незадоволення, і це тільки додало йому рішучости, аби ходити до неї. Поступово вони закохалися, і я не знаю, що мені робити.
Приблизно в цей час я придбала книгу, в якій автор обіцяв: коли я слухатимуся свого грішного чоловіка, Бог не допустить жодного зла, допоки буду покірна. Я панічно думала, що втрачу його назавжди, і погодилася, аби инша жінка прийшла до нашої спальні. Я припускала: це змусить Пола полюбити мене більше, але він тільки ще більше закохався в неї.
Тепер він розгубився і не знає, з ким хоче залишитися. Він не бажає мене втрачати і каже, що досі любить мене та наших трьох дітей, але також не може відмовитися від неї. Я люблю Пола так палко, і я попросила його звірити нашу проблему Господові. Розумію і ту жінку. Знаю, що їй теж боляче, але вона не вірить, що Бог покарає за цей гріх. Я пережила страшенні ревнощі і біль, однак завжди потреби чоловіка і його подруги були для мене важливішими від моїх власних. Але що мені робити тепер? Будь ласка, допоможіть мені. Я з надією звертаюся до вас. Лінда»
Чи колись друзі або знайомі розповідали вам про подібну проблему? Якщо так, то що саме радили ви? Чи вважаєте ви, що Лінда правильно поводилася в кризовій ситуації? Чи дозволили б ви дружині або чоловікові привести коханця або коханку у власну спальню, відчайдушно намагаючись врятувати власне напівзруйноване подружжя? Мотиви Лінди видаються зрозумілими. Вона знає: чоловік може просто покинути її, якщо вона не дозволить йому всього, чого він забажає, а цей вибрик з «вродливою розлученою», можливо, мине і забудеться, якщо вона уникне протистояння. І зрештою, хіба Біблія не каже, що «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого» (1Кор. 13:4-5)? Любов також «вірить у все» і «усе терпить» (в. 7). Хіба ж не має Лінда терпіти і «слухати свого грішного чоловіка», чекаючи на чудо? Чи погодитеся ви з мудрістю такого ставлення до ситуації? Чи, може, ви порадите їй розлучитися і викинути чоловіка зі свого життя? А чи існує третя альтернатива?
Спираючись на понад тридцять років досвіду в галузі подружнього консультування, я вважаю, що поблажливість Лінди і її довготерпіння, мабуть, виявляться фатальними для подружжя, а її порадник неправильно витлумачив Біблію. Якби жінка навмисне вирішила зруйнувати те, що лишилося від стосунків, то навряд чи змогла б впоратися краще. Хоча я співчуваю їй і глибоко її поважаю, мушу визнати, що Лінда вже допустила кілька фундаментальних помилок, які значною мірою спричинили виникнення трагедії.
Перша помилка сталася, коли Лінда злегковажила загрозу з боку вродливої розлученої жінки. У жодному разі не слід нехтувати силу сексуального потягу між привабливою, вільною, пожадливою жінкою і практично кожним чоловіком на землі. Отже, сталося так, що чоловік Лінди почав бігати від одного дому до иншого і виконувати усяке бажання своєї красуні, а тим часом його дружина зробила висновок: «Це цілком нормально». Справді нормально! Так само селянин міг би подумати, що лисиця відвідала його курник, бо її тішить товариство курей!
Друга помилка Лінди сталася, коли вона помітила, що стан її подружжя погіршується. Тоді взаємини позначилися критичним моментом, коли належна реакція Лінди могла відтягти чоловіка-гульвісу від краю прірви. Але, на жаль, жінка була не готова до цього завдання. Вона нила і скаржилася. Як недоречно, але як по-людському! Її чоловік до нестями закохується в «иншу жінку», а Лінда тільки нервує і лається. Така форма докору діє на гулящого чоловіка так, як на неслухняного малюка: він навіть не чує його!
Ключове слово стосовно наступної стадії – паніка. Лінда вже малювала в уяві неминучу трагедію. Жахливе слово розлучення раз у раз лунало у вухах. Як же страшно його чути жінці, для якої сім’я – це все її життя! Вона уявляла себе самотньою матір’ю трьох дітей, що відчайдушно намагається вижити фінансово та емоційно в безлюдній, зруйнованій домівці. Навіть більше: вона втрачала чоловіка, якого любила всім серцем. І позаяк паніка ірраціональна, реакція на неї теж є такою. Лінда привела иншу жінку до своєї спальні, у відчаї прагнучи знайти собі місце в найтіснішому закутку серця свого чоловіка. Яке ж це помилкове міркування!
Наслідок не забарився: «Він тільки ще більше закохався в неї».
Однак я повідомлю Лінді і добру новину: вона ще може врятувати своє подружжя, однак не має втрачати ні хвилини. Чоловік визнав: іскра любови досі горить під жевріючим вугіллям («Він не бажає мене втрачати і каже, що досі любить мене та наших трьох дітей»), але вона мусить не згасити її! Ще один невдалий крок, і він піде назавжди. Зараз він розгублений, і його можна схилити в той чи в инший бік, але як Лінді підштовхнути його до себе? Вона випробувала всі засоби зі свого арсеналу, і жоден з них не допоміг. Що робити тепер? Це питання не дає спокою їй і багатьом иншим у цьому світі, кого спіткало те саме.