Я хотів би порозмовляти з кожною Гелен і Сюзі, з кожним Бобом і Джеком, які теж почуваються відкинутими й перекресленими на підставі вироку, який виніс їхній власний розум. Вони можуть ніколи не довідатися, що той суд був шахрайством: кожному членові лави присяжних було висунуто такі самі звинувачення, і навіть суддю було засуджено за те саме тридцять років тому. Я бажав би розповісти кожному підліткові, що немає такого, хто б колись не стояв перед цим судом і лише кількох з них було виправдано. Кілька засуджених підлітків колись “примиряться” з життям, але більшість ніколи не зможуть скинути зі своїх плечей того тягаря, яким став для них вирок цього суду! Найбільша іронія в тому, що той судовий процес ми ініціюємо й ведемо самі проти себе. Ми самі стаємо собі прокурорами, а останнє слово є наслідком наших роздумів і, звичайно ж, незначної допомоги наших “друзів”».
ТОЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС БУВ ШАХРАЙСТВОМ!
Якщо ти колись улаштував судилище над собою, то тепер прийшов час попросити в себе пробачення й очиститися від звинувачень!
2) Ти і Бог складаєте більшість. Пам’ятаю одного новачка Національної баскетбольної асоціяції (NBA), який грав за “Чикаго Булс” разом з Майклом Джорданом. Під час одного з матчів Джордан здобув просто-таки неймовірний результат – шістдесят вісім очок. Новачок сидів на лаві запасних до останньої хвилини матчу, а тоді тренер змилосердився й випустив його на майданчик. На останній секунді матчу в результаті самостійно проведеної атаки здобув очко. Після гри, даючи інтерв’ю, він був дуже задоволений собою й сказав:
– Я і Майкл Джордан здобули разом шістдесят дев’ять очок.
Таким самим є і наш зв’язок з Богом. Ми – новачки, які грають в одній команді з Кимсь, хто є Легендою. Достатньо того, що Бог благословлятиме наш невеликий талант. Хтось написав пісню, яка дуже точно передає цю думку. Назвав її “Little Is Much If God Is in It” (“Мало – це багато, якщо в ньому є Бог”). Автор пише, що наші слабкості є несуттєвими, якщо Бог вирішив поблагословити тебе. Завжди має вагу Його сила, а не наші вміння й здібності.
Поглянь на людей, яких Ісус обрав дванадцятьма учнями. Він знав, що одного дня вони занесуть звістку про Євангеліє аж на край світу. І справді, майбутнє Церкви спочило на їх плечах.
НЕРОЗРИВНИЙ ЗВ’ЯЗОК
Ісус, з людського погляду, мав би вибрати найсильніших і найталановитіших лідерів того часу Але Він не звертав уваги на богословів, героїв воєн чи політичних провідників. Замість цього Ісус зібрав непоказну групу, яка складалася з пересічних людей, серед яких були і неосвічені рибалки і ненависний людям збирач податків. І послав їх, щоб змінили весь світ.
Тепер ми є Його вибраними учнями – Його “пересічними людьми”. Саме так ми повинні думати про ті виклики, з якими стикаємося. Коли до наших невеликих можливостей долучається Божа ласка, тоді ми стаємо непереможною силою.
Однак у Святому Письмі чітко сказано, що Бог не хоче, аби ми використовували наші слабкості як відмовки, які звільняли б нас від відповідальности. Господь цілком очистив Мойсея під час першої зустрічі, яку описано в четвертій главі Книги виходу. Бог промовив до Мойсея з палаючого куща й велів йому сказати фараонові, щоб той звільнив дітей Ізраїлю. Мойсей не вірив, що здатен виконати це завдання, але все-таки намагався здійснити його. Він сказав:
– О Господи я не промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо я тяжкоустий та тяжкоязикий.
А Бог на те відповів:
– Іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити.
Яким великим боягузом був Мойсей! Бог усесвіту, Який створив небо й землю, обіцяв піти разом з ним. Незважаючи на це, у Мойсея, який не вірив у власні сили, тряслися коліна.
Чи Господь прийняв його відмовки? Ні! У Книзі виходу (4:14) сказано, що “запалав гнів Господній на Мойсея”.
Чи ти коли-небудь казав Богові: “Знаю, що Ти хочеш, аби я зробив. Але вибач мені, цього просто не вмію”? Тобі ж гірше. Наш небесний Отець і так не прийме твоєї відмовки. Запропонує тобі таку саму допомогу, як Мойсеєві, й чекатиме, що спакуєш речі й вирушиш у дорогу!
Апостол Павло залишив нам ідеальний зразок для наслідування, написавши: “Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі” (Фил. 4:13). Це і є рецепт того, як досягти в житті успіху. Забудь про вирок свого розуму! Тебе виправдано!