ВИНИКНЕННЯ ЖИТТЯ У СВІТЛІ ВІРИ

У попередній нашій роздумі про виникнення життя на землі ми розглядали природні можливості та філософські й наукові теорії про початки життя на нашій землі. Ми прийшли до висновку, що єдиним творцем життя є Бог Творець, а не якийсь сліпий розвиток з нібито «вічної матерії», як цього дуже бажали б атеїсти та матеріялісти. Навіть у найновіші часи твердять вони про появу якогось першого примітивного черв’яка в глибинах океанів, що зродився під потужним тиском водних мас. Коли ми мовили про початки світу, то з’ясували, що причиною всього, що існує в світі, є Бог. Якщо свідчимо про Бога як Творця світу, то розуміємо, що Він є також причиною життя у світі, а не лише мертвої, неорганічної матерії. Сам же Бог об’явив цю правду Своєму вибраному народові як дороговказ, світлий показник на манівцях поганської мітології та філософії. З цієї правди користаємо й ми, християни, щоб цим захоронити себе від різних маніхейських дуалізмів, пантеїзмів та новітніх атеїзмів. Завданням Святого Письма, як ми вже сказали, є не навчати нас природних правд, що не конечно потрібні для нашого спасіння. До цих істин можемо прийти раніше чи пізніше, використовувати наш здоровий глузд. Тому даремно шукати у Святому Письмі астрономічних правд про те, коли та як постали зорі чи планети. Людині ж слід намагатися відкрити це за допомогою наукових досліджень. Це стосується і питання, коли і як виникло життя на землі.

Для наших часів має величезне значення, чи життя на землі почалось з якоїсь однієї первісної живої клітини, чи, навпаки, одночасно появилося багато вже як слід розвинених організмів, і то в різних частинах нашої землі. Або: чи був саморозвиток життя з неживої матерії, чи ні? Надаремно шукатимемо у Святому Письмі відповідей на ці питання. Воно ж бо не займається такими проблемами. Бог бачив, що діло Його створення є дуже добре та що людського розуму достатньо, аби завдяки певним зусиллям пізнати ці правди. Святе Письмо на всі лади повторює, що все створіння є ділом рук Божих, тож завдячує буття Божій всемогутності та Божому безпосередньому діянню.

Та чи цей Божий вплив на виникнення життя полягав у тому, що Він створив відразу цілий живий організм? Чи, може, навпаки, слід би припускати, що Бог поклав у матерію сили й закони розвитку, за якими всі живі істоти виникли з неживої матерії? Обидві можливості є однаково ймовірні та допустимі, бо ж це ніяк не суперечить Святому Писанню. Зазначаємо, однак, що говоримо тут тільки про всі інші живі істоти, а не про людину. Про неї скажемо в наступних наших роздумах.

Треба, отже, щоб мали ми чіткі погляди на ці справи. Логічно та зрозуміло, що християни відкидають атеїстичне вчення про те, що Бога нема. Атеїсти дуже часто твердять, що наука безвірно довела, що Бог не існує, підкреслюючи той факт, що вона у своїх лабораторіях штучно творить живий організм з неживої матерії. Багато вірних відкидає такі твердження, бо, мовляв, Бог не дозволить, щоб наука створила штучно життя – Йому лише застережену ділянку.  Але те й інше твердження походить із фальшивих суджень. Існування Бога не було ніколи і не може бути залежне від того, чи ця проблема знайде властивий розв’язок, чи ні. Християни зовсім не страхаються того, що діється в лабораторіях учених. Наука за останніх цих часів мала багато успіхів, про які нашим предкам і не снилося. Сучасна техніка, наприклад, уже спроможна продукувати немало різних субстанцій, як ось різні типи гормонів. Сьогодні в лабораторіях уже випродуктовують речовини, що за своїм хімічнім складом дуже нагадують рослинний чи тваринний білок. Однак самого життя ще не спромоглися створити штучно – його випродукувати, і не знаємо, чи взагалі колись вдасться це здійснити. Та це не має значення. Важливо, щоб ми бачили, що можливість штучно створити зайву клітину з неживої матерії не суперечить жодній із наших правд віри. Зазначуємо знову, що досі, незважаючи на всі спроби, не вдалося випродукувати навіть найменшого живого організму, далі бо залишається важливим закон: живе з живого. Можливість штучного виготовлення життя – це поки що дуже далека гіпотеза, не безвірна дійсність, як це твердять марксисти, нібито згідно з дослідженнями таких учених, як Лисенко, Мічурін чи Богомолов. Такою відповіддю ми ніяк не бажаємо погоджувати уявні розбіжності між наукою та вірою. Наші твердження спираються на докладні студії Святого Письма під проводом Церкви, різних та численних Його екзегетів. Очевидно, нелегко пізнати властиве й правильне розуміння деяких частин Святого Письма Старого Завіту, бо ці тексти відповідають підходові до проблем та подій давніх східних народів, у яких не було ще ані мікроскопів, ані телескопів, ані різних модерних лабораторій. Спосіб вислову й мислення цих народів різниться від нашого, їхні проблеми не є проблемами нашого часу. Треба пізнати те, що автор священного тексту хотів сказати, щоб пізнати їхнє правдиве значення. Вже святий Августин навчав: «Ми маємо розуміти Біблію так, як вона виражається. Вона має власну мову. Хто її не розуміє, розгублюється». А святий Тома Аквінський так остерігає тлумачів Святого Письма: «Шкоду наносить той, хто бажає щось твердити або заперечувати, покликуючись нібито на віру, якщо йдеться про справи, які поза обсягом релігійного вчення». Аж до останнього XIX сторіччя ніхто, навіть святий Тома, не заперечував можливости постання нескладних організмів з неживої матерії. Прилади для наукових дослідів були ще дуже примітивні, дехто з дослідників – за ними ж і широкі маси простолюддя – на підставі поверхового спостереження за явищами повсякденного життя думав, що, наприклад, черв’яки виникають під час розкладу трупів, а деякі комахи – з пороху чи гною, під дією сонця. Подібне твердили й про деякі рослини. Тому коли ми запитали когось в тих часах, навіть такого велетня духу, як святий Тома, – чи можливо штучно створити примітивні живі організми, то він дав би відповідь позитивну. І якби хтось із сучасних атеїстів закинув йому, що його відповідь доводить, що Бога нема, то він цілком слушно його висміяв би, просто тому, що такий висновок – нелогічний та недоречний. Бо і виникнення життя, і його спосіб (тобто з неживої матерії) вимагає законів та сил природи, що не є випадковим результатом якогось сліпого саморозвитку життя. Власне ті закони й сили мають свого законодавця, яким є всемогутній Бог, Творець усіх речей: чи в них уже розбудилося життя, чи далі ще немовби скривається в надрах природи та її законах розвитку. Бог є життєдавець. Отже, у світлі віри виникнення життя на землі з неживої матерії, відповідно до створених Богом природних сил та природних Законів, не суперечить жодній правді святої віри. Та це не підтверджує щось протилежне, мовляв життя все ж таки само постало з неживої матерії. Навпаки, бо й сама ж наука, під проводом Пастера, довела факт, що мікроорганізми самочинно не виникають з неживої матерії. Він показав під мікроскопом та науковим дослідом підтвердив, що і ці найменші та найпримітивніші організми постали та розвивалися із мікроскопічно маленьких живих ядер, які розвиваються у таких відповідних сприятливих для них умовах, як тепло, світло, органічні речовини тощо. Можна, отже, сказати, що якраз сучасна наука вбиває надію атеїстів, котрі хотіли б створити штучно якусь живу істоту й вигукнути на весь світ: «Бога нема, бо Його і не треба! Життя виникло з матерії, а матерія – вічна!» Нинішня наука розвіює їхні сподівання, як колись народне й нібито наукове твердження, що деякі мікроорганізми народжуються з неживої матерії. Розвіявши дотеперішню ілюзію, сучасні вчені новими засобами та інструментами поки що не змогли випродукувати ані одного зеренця пшениці, ані одної бактерії. Коли б їм і вдалося створити один живий організм, то й тоді це не було б властивим створенням життя. Створення вимагає, щоб створена істота взагалі не існувала. А тим часом вчені не винаходять нічого, але досліджують існуючі речі, розкладають їх на частини, на їхні складові і першоелементи. Вони не створюють, але приймають як уже існуюче, відкриваючи щоразу нові можливості й закони, яких вони в ці речі не поклали. Вчені лише відкрили, що ті сили, спроможності й закони там існують та існували перед їх лабораторними дослідженнями, які великі вони не були б. Чи життя постало з неживої матерії, чи було створене безпосередньо Господом, воно вимагає також свого Творця, що створив і природу, і її закони, і людину та її геніяльний розум, що може ці закони відкривати та їх відповідно використовувати, ними оволодіти і застосувати, як сказано у Святому Письмі.

Попередній запис

ВИНИКНЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Наступний запис

«МАГІЧНА» ФОРМУЛА: ЕВОЛЮЦІЯ